Особливостей і умови функціонування синонімічних дієслів руху у мові періодичних видань спортивного спрямування, визначення основних закономірностей і причин набуття цими дієсловами нових значень та значеннєвих відтінків у різних текстових фрагментах.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. синонімічний мова спортивний дієслово Науковий керівник: доктор філологічних наук, Професор ПОМІРКО Роман Семенович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри французької філологіїї Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бурбело Валентина Броніславівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка професор кафедри французької філології кандидат філологічних наук, доцент ШИШКОВ Володимир Васильович, Одеський національний університет імені І.І.У сучасній лінгвістиці спостерігається значний інтерес до проблем синонімії і, зокрема, до встановлення та вивчення закономірностей функціонування синонімічних дієслів руху у спортивній пресі - одному з джерел динамічного збагачення мови. Складність обєкта запропонованого дослідження (дієслова сучасної французької мови з загальною семою “переміщення у просторі”) вимагає виходу за межі суто лінгвістичного підходу до вивчення дієслів руху - основних предикативних одиниць спортивного мовлення, які відтворюють процес і формують зміст висловлювання. Маючи найбільшу з-поміж інших слів кількість граматичних категорій (спосіб, час, вид, стан, число, особа), дієслову одночасно притаманне використання синонімічних форм, що створює можливості для вживання різних дієслівних одиниць. Вибір проблематики дисертації пояснюється недостатнім вивченням семантики дієслів руху саме у мові французьких спортивних періодичних видань, а також неоднорідністю поглядів лінгвістів щодо пріоритетності критеріїв у визначенні поняття синонім і різних його властивостей: варіантності, взаємозамінності, співвідносності дієслів руху з фразеологічними зворотами тощо. Актуальність визначається необхідністю виявлення типологічних ознак дієслів руху у мові спортивних ЗМІ, потребою дослідження синонімічних та комунікативно-прагматичних властивостей дієслівної лексики з метою глибшого розуміння характеру її лексичних звязків.Проте незрозуміло, який потрібно ступінь близькості значень, щоб слова були синонімами. Проте і відмінність у значеннях не заперечує можливості взаємозамінності синонімів, хоч лексична система, як відомо, не виявляє великої потреби у дуже близьких і надто віддалених синонімах, наприклад: monter - escalader, arriver - accйder; vivre - vivoter. Однак перебільшення ролі контексту призводить до того, що на задній план відходить характер звязків між значеннями одного і того ж слова, яке не втрачає своєї самостійності у контексті, а лише ускладнюється в результаті взаємодії із значеннями інших слів. При розгляді особливостей реалізації лексичного значення дієслів руху у спортивному мовленні зазначимо, що труднощі у вивченні семантики дієслова полягають насамперед у специфічних характеристиках його понятійного ядра, оскільки структурі дієслова, на відміну, наприклад, від іменника, властива ширша понятійна основа, що відповідно зумовлює синтаксичну детермінованість дієслівної лексеми. Переміщення без руху неможливе, а рух без переміщення має місце, тобто термін “рух” має більш загальний характер.Проведений аналіз семантико-стилістичних особливостей функціонування дієслів руху у мові французької спортивної преси дав змогу зробити такі висновки: 1. Мова масмедіа і, зокрема спортивних друкованих видань, збагачує її літературний варіант елементами розмовного, ненормативного стилю, які отримують новий імпульс у мові ЗМІ завдяки своїй легкодоступності та експресивним властивостям. Вживання синонімічних дієслів руху в різних контекстуальних ситуаціях (словесному оточенні) слугує основою для виділення різних значень одного і того ж синоніма. Жорстка залежність значення контекстуального синоніма від певного оточення практично повністю позбавляє його функціональної мобільності: синонім із попереднім значенням не може вживатись в іншому контексті, де йому необхідне значення, яке відповідало б новому оточенню. Таке довільне комбінування синонімів із контекстом дає практично необмежені можливості для опису великої кількості значень одного і того ж синоніма.