Синкретизм поганських та християнських вірувань в українському фольклорі. Український фольклор на язичницькій основі та особливості його розвитку задовго до прийняття християнства. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі та християнства.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університетСинкретизм (від грецьк. senkretismos - зєднання) - нерозчленованість, яка характеризує нерозвинений стан якого-небудь явища; у гуманітарних науках поняття найбільш часто застосовується відносно до мистецтва на перших стадіях розвитку культури, коли музика, співи, поезія, танці не були ще відділені один від одного християнський фольклор світорозуміння русьЗ появою міфічного епосу закладаються перші підвалини моральних переконань народу, виражаючи у надприродних істотах, в богах і героях не лише релігійні, але й моральні ідеали добра і зла. В українському фольклорі яскраво простежується поєднання християнської символіки з язичницькими віруваннями наших предків. Можливо тому, що більшість язичницьких богів не мали яскраво вираженого злісного характеру, християнська церква не вела з ними такої жорстокої боротьби, як з язичництвом в Західній Європі. Хоча Нечуй-Левицький вважав, що “ще його міфологія не розвилась гаразд, як дуже раннє християнство в Києві, дуже рання візантійська християнська просвіта захопила і спинила її в самому процесі розвиття, повернула духовне життя українського народу на іншу стежку і занапастила багато цікавого для науки в українській міфології.” Як писав про нього Іван Нечуй-Левицький: “Ясні літні небесні сили, сонце, блискавка й грім спільними силами ніби купають землю, даруючи їй найбільшу в час празника Купайла родючу силу, може й од того, що на празник Купайла люде купались у воді, віруючи в її чудову силу”.Культура ця розвивалася у загальному контексті світової культури, але мала лише їй властиві риси, зумовлені конкретними історичними обставинами і східнословянськими традиціями, що найяскравіше виявилося у плануванні й забудові міст, у композиційних особливостях архітектурних ансамблів і окремих споруд, своєрідності декоративно-прикладного мистецтва й пластики. У час християнізації Русь могла диктувати власні умови Візантії, державі, звідки до Києва прийшло християнство і мистецтво якої було тоді передовим у Європі. Після запровадження християнства державні та релігійні діячі Київської Русі стали домагатися у Візантії самостійного обирання митрополитів, відзначення своїх національних свят і їх встановлення, а головне - вимагати вести церковне богослужіння старословянською мовою. І надалі звязок з життям, мораллю, релігією буде прикметною рисою філософії українського народу. Другою причиною видозміни християнства на Русі було те, що християнська релігія прийшла до нас у "готовому" вигляді.
План
Зміст
Вступ
1. Синкретизм поганських та християнських вірувань в українському фольклорі
2. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі