Дослідження особливостей формування рослинного покриву в екотопах залізорудних відвалів північної частини Криворіжжя в залежності від гранулометричного складу субстратів та експозиції схилів. Абіотичні та біотичні фактори специфіки накопичення біомаси.
Аннотация к работе
Сингенетичні процеси на залізорудних відвалах північної частини Криворіжжя Криворізький ботанічний сад НАН України вул.Досліджено особливості формування рослинного покриву в екотопах залізорудних відвалів північної частини Криворіжжя в залежності від гранулометричного складу субстратів та експозиції схилів. Суттєвим фактором зростання видового багатства виступає наявність/відсутність безпосереднього контакту техногенних територій з ділянками, вкритими природною рослинністю. Інші абіотичні (осипи, пожежі) та біотичні (розвиток мезофауністичного комплексу) фактори обумовлюють специфіку накопичення біомаси. Сингенетические процессы на железорудных отвалах северной части Криворожья. Укр. бот. журн., 2017, 74(4): 360-372. Наиболее распространенными являются Gypsophila perfoliata, Kochia scoparia, Ambrosia artemisiifolia, Artemisia absinthium, Melilotus albus, M. officinalis, Grindelia squarrosa, Centaurea diffusa и другие.Аналіз складу відвалів Криворізького гірничозбагачувального комбінату (ГЗК) показав, що селективній відсипці підлягали лише окислені кварцити, які вважались сировиною для створюваного ГЗК окислених руд. Наприклад, з відвалу висотою 20 м видувається шар пилу потужністю 3,8 см, а з відвалу висотою 100 м - 9,96 см за рік (Gorno-ekologicheskie..., 2005). Рослинність на відвалах формується переважно за рахунок ецезисного натиску: спонтанного поселення й закріплення діаспор рослин. Формування рослинності на відвалах описувалося схемою, що включала 4 стадії (бурянову, пирійну, перехідно-степову, степову), які поєднували 14 фаз. В останнє десятиліття приділяється значна увага дослідженню спонтанного формування лісової рослинності на відвалах як передумові створення рекультиваційних технологій (Korshikov, Krasnoshtan, 2012).Узагальнені дані щодо просторового розподілу ценоструктур на профілях залізорудних відвалів Криворіжжя відображують відсутність загальної закономірності висотної диференціації рослинності, що зумовлено специфікою гірничотехнічного етапу нарощування відвалу у висоту. Первинними локусами формування деревних та чагарникових угруповань є камянисті схили, здебільшого їхні нижні частини, куди скочуються великорозмірні скельні уламки та де накопичується достатня кількість продуктів вивітрювання. Найпоширенішими піонерними видами на субстратах з невеликорозмірним гранулометричним складом на модельних профілях є Ambrosia artemisiifolia та Kochia scoparia, при цьому на суглинках окремі екземпляри останньої мають висоту до 2 м, на щебені вони не перевищують 3,0-30 см. Заростання площин з дрібнощебенистими субстратами характеризується зміною угруповань "гринделієвої" стадії (з переважанням Grindelia squarrosa) на "буркунову" (з переважанням Melilotus albus і М. officinalis). В кн.: Проблеми збереження біорізноманіття в природних та техногенно порушених екосистемах: мат. наук. конф. молодих вчених (Кривий Ріг, 16-18 вересня 2008р.), Кривий Ріг: Видав. дім, 2008, с.