Дослідження ролі синергетичної парадигми в юриспруденції. Визначення синергетики як загального (філософського) підходу до вивчення держави і права. Загальна характеристика та особливості застосування синергетики для пізнання правових явищ і феноменів.
Аннотация к работе
Зміст синергетичний юриспруденція філософський право Вступ 1. Синергетична методологія: загальна характеристика та особливості застосування при дослідженні правових явищ Висновок Список використаних джерел та літератури Вступ В умовах сьогодення людство та всі суспільні й державні утворення, в тому числі й Україна, як частина світового устрою, переживають значні зміни: ми перебуваємо в кардинально новій політичній, економічній, духовно-ідеологічній ситуації порівняно з кінцем ХХ століття, що характеризується соціально-господарською стагнацією, політичною, культурно-виховною та морально-психологічною невизначеністю. В науці існує декілька типологій методологій пізнання правової дійсності, побудованих за різними підставами. Один із варіантів ймовірних відповідей на вище згадані проблеми пропонує синергетика. Синергетичний підхід дозволяє по-новому поглянути на питання подолання та усунення протиріч у нормативних й інших правових актах. Одним із перших, хто замислився про можливість застосування синергетичного методу до правових явищ,був відомий вчений-правознавець А.Б. Венгеров.