Аналіз впливу комбінації ербісолу та кремньоземних ентеросорбентів на клінічні, імунологічні та біохімічні показники у хворих на хронічний гепатит. Ефективність використання препарату рослинного походження "Манакс" при медичній реабілітації хворих.
Аннотация к работе
Луганський державний медичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті терапії АМН України (м. Науковий керівник: доктор медичних наук Фадєєнко Галина Дмитрівна, провідний науковий співробітник відділу гастроентерології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Донецького державного медичного університету МОЗ України доктор медичних наук, професор Захист відбудеться “26” вересня 2002 року о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному медичному університеті (91045, м.У цьому плані нашу увагу привернула можливість використання в комплексі лікування хворих на ХГ з наявністю СХВ нового вітчизняного препарату ербісолу, оскільки він володіє гепатозахисними, імуномодулюючими та антиоксидантними властивостями, а також сучасних кремньоземних ентеросорбентів, а саме сіларду П або ентеросгелю. Задачі дослідження: Вивчити клінічні особливості СХВ у хворих на ХГ невірусного генезу. Проаналізувати вплив комбінації ербісолу та кремньоземних ентеросорбентів на клінічні, імунологічні та біохімічні показники у хворих на ХГ з синдромом хронічної втоми. Вивчити ефективність використання препарату рослинного походження “Манакс”при медичній реабілітації хворих на ХГ з наявністю СХВ. гепатит ентеросорбент реабілітація втома Предмет дослідження - 86 хворих на ХГ невірусної етіології та наявністю СХВ і 92 хворих на СХВ без патології печінки (друга група); активність перекисного окислення ліпідів та ферментів системи антиоксидантного захисту, стан клітинного та гуморального імунітету у обстежених хворих; оцінка ефективності лікування хворих на ХГ з наявністю СХВ з включенням комбінації ербісолу та кремньоземних ентеросорбентів; розробка способу медичної реабілітації хворих на ХГ з наявністю СХВ із застосуванням рослинного препарату манаксу та сучасних кремньоземних ентеросорбентів.Під наглядом були 178 хворих віком від 17 до 57 років, які склали дві групи: першу (86 осіб), у хворих якої в якості основного діагнозу був виявлений хронічний гепатит невірусного генезу та симптоматика СХВ, та другу групу (92 пацієнта), у яких мав місце СХВ та не було виявлено патології печінки. В якості супутньої патології гастродуоденальної зони та біліарної системи у хворих першої групи були виявлені хронічний некалькульозний холецистит (ХНХ) (41 - 47,7%), хронічний гастродуоденіт (ХГД) (23 - 26,7%), виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ВХДПК) (15 - 17,4%). Обстежені хворі з наявністю ХГ (перша група) були розподілені на дві рандомізовані за клінічними проявами основної хвороби та СХВ, а також за віком і статтю, групи - основну (45 осіб) та групу співставлення (41 хворий), які різнилися за схемою лікування. Всього мінімальні дози ербісолу та ентеросорбентів отримували 36 хворих з помірно вираженою клінічною симптоматикою хвороби, середньотерапевтичну - 50 хворих на ХГ з наявністю СХВ. Рівень ЦІК в сироватці крові був підвищений у всіх обстежених хворих як першої, так і другої групи: сумарно в першій групі в 1,7 рази відносно норми і в другої групі - в 1,5 рази.У хворих на ХГ невірусного генезу клінічна картина СХВ полягає у наявності загальної слабкості, нездужання, зниження фізичної та розумової працездатності, підвищеної стомлюваністю та емоційної лабільності, тяжкості в правому підребірї, дифузних міалгій, порушень сну, гіркоти або металевого смаку у роті. Під час загострення ХГ у хворих з наявністю СХВ виявляються ознаки синдрому метаболічної інтоксикації, який характеризується підвищенням рівня “середніх молекул”, метаболітів ПОЛ (МДА та ДК) на тлі більш значного зниження активності ферментів системи АОЗ - каталази і СОД. У обстежених хворих на ХГ з наявністю СХВ виявляються чітко виражені порушення імунологічних показників, зокрема, помірна Т-лімфопенія, дисбаланс основних регуляторних субпопуляцій за рахунок більш значного зменшення числа Т-хелперів (CD4 ), помірне зростання рівня ЦІК, здебільшого за рахунок найбільш патогенних середньо-(11S-19S) і дрібномолекулярних (11S-19S) імунних комплексів та зростання рівня ПІФ сироватки крові, що корелює зи ступенем зменшення концентрації IGM. Включення ербісолу та ентеросорбції до програми лікування хворих на ХГ невірусного генезу з наявністю симптомів СХВ сприяє прискоренню ліквідації клінічних симптомів гепатиту (в середньому на 10,9±1,2 доби), а в подальшому також зникненню симптомів СХВ (в середньому на 14,2±1,6 дні); раніше, ніж в групі співставлення, обумовлює ліквідацію вторинного імунодефіциту, нормалізацію показників ПОЛ, підвищує активність ферментів антиоксидантного захисту.