Аналіз спогадів, присвячених постаті учителя, історика, мовознавця, філософа, правозахисника, українського патріота Олекси Тихого. Опис рис особистості, визначення їх суспільної вагомості, значимості для розуміння суспільно-політичних проблем сьогодення.
Аннотация к работе
Син Донеччини, громадянин України: постать Олекси Тихого у спогадах сучасниківУ справедливості цих слів переконуємося зараз, маючи складну суспільно-політичну, ідеологічно-моральну ситуації, що склалися в Україні останніми роками. Маємо на увазі Олексу Тихого (1927-1984 рр.) одного із засновників Української Ґельсинської Групи, якого за його національно-патріотичні погляди було закатовано в радянських концтаборах. Тож у подальшому ми зупинимося на окремих спогадах людей, які дуже добре знали Олексу Тихого в різні моменти його життя, уміщених у книзі “Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі (Том 11)” (Донецьк, 2012). Немає потреби говорити, наскільки сильним і незламним в Олекси Тихого було почуття українства, тривоги й болю з приводу кількавікової політики русифікації, яка не могла не скалічити народну душу. Тихий спілкувався виключно українською мовою, переходячи на російську (а знав і польську) лише тоді, коли співрозмовником була людина, яка ніколи не проживала в Україні й не чула української мови.