Філософське визначення символу як культурного феномена. Розгляд його генезису і процесу розгортання в релігії. Здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій. Дослідження функціонування символів у семіотичному просторі соціуму.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. Науковий керівник доктор філософських наук, Дмитрієва Маргарита Степанівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Ушинського, професор кафедри філософії та соціології Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри філософії кандидат філософських наук Захист відбудеться 25.04.2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.02. у Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім.Аналогічна ситуація вже мала місце на початку двадцятого сторіччя, коли інтерес до символів виник у звязку з унікальними процесами, що відбувалися в мистецтві. Виявлений у ході філософського аналізу звязок між символом і міфом, символом і релігійними текстами детально вивчався в численних роботах з міфології, історії релігії. На цій стадії культурного розвитку з новою силою актуалізується проблема, на яку у свій час звертали увагу Е.Касірер, О.Ф.Лосєв, - проблема побудови логіки іраціонального , логіки, у якій символ може зайняти роль, аналогічну ролі поняття в логіці формальній . Звідси виникає очевидна необхідність повернення до витоків філософського осмислення символу з метою більш повного зясування його культурного статусу і розгляду механізму функціонування в соціальних системах. Мета дослідження - виявити природу феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем ; встановити можливість введення символа як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на обєктах гуманітарних наук.У першому розділі "Природа символу як соціокультурного феномену" розглянуті підходи до аналізу феномена символу, здійснені деякими авторами, відзначена особлива роль символу в релігійних і міфологічних текстах, продовжено аналіз звязку символу з низкою близьких структурно-семантичних категорій - словом, знаком, метафорою, текстом. Відмічаються ідеї П.Флоренского про необхідність виведення символу на рівень категорії, що є культуроструктуруючою, розгляду символізму як особливого гносеологічного підходу. Ідеї К.Г.Юнга про відмінність між психікою і свідомістю, про недостатність інтелектуального, за посередництвом поняття, "схоплення" психологічного факту, про протиставлення інтелектуальному знанню - інтуїції стають принциповою основою для встановлення унікальної ролі символу в процесах психічної діяльності. Міркування О.Ф.Лосєва про звязок символу із близькими структурно-семантичними категоріями, а також про його особливу роль в міфах, задають перспективні напрямки майбутніх досліджень символу; на думку філософа, особливої уваги заслуговує вивчення співвідношень між символом і текстом. Унікальний підхід до тлумачення символу, започаткований Г.Сковородою, робить необхідним здійснення сучасного трактування таких термінів, уведених філософом, як "початок", "фігура", "біблійний світ", а ідеї, закладені в концепцію "трьох світів", можуть мати фундаментальне значення для побудови майбутньої теорії символу.В дисертації шляхом філософського аналізу природи феномена символу та механізму його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціуму вирішується наукова задача встановлення когнітивних можливостей поєднання символічного та синергетичного підходів до виявлення сутнісних властивостей соціальних систем. В роботі встановлюється: 1.Області функціонування символу охоплюють сфери релігії, міфології, науки, мистецтва, техніки. Видове розмаїття використання терміна "символ" дозволяє визначити його як загальнокультурний феномен і піддати цей первинний конструкт колективної свідомості детальному філософському аналізу з точки зору його культуроутворюючих можливостей. Розмаїття окремих змістів конкретного символу дозволяє розглядати самий символ і його смисли як ціле і частини у світлі холістичного підходу. Кожний символ збагачується в ході свого культурного буття символічними смислами (подібно тому, як поняття - своїм змістом).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1.Богата Л.М. Феномени символу і метафори у світлі принципу симетрії // Наукове пізнання: методологія та технологія.-Одеса.-2000.-Вип.1-2.-С.95-101.
2.Кожина (Багата) Л.М. Про символічну сторону соціальних процесів // Наукове пізнання: методологія та технологія.-Одеса.-1999.-Вип.1.-С.39-43.
3.Богата Л.М. Філософський символізм Григорія Сковороди // Перспективи.-Одеса.2000.-№2(10).-С.35-45.
4.Кожина (Богата) Л.М. Пошук ідей, що формують нові освітні концепції // Міжнародна науково-практична конференція "Освіта в сучасному суспільстві: проблеми, теорія, практика". Доповіді і повідомлення. -Одесса.-1996.-С.220-222.
5.Кожина (Богата Л.М.) Традиція як символічний патерн.// Культурні парадигми перехідних епох. Матеріали науково-теоретичної конференції . -Одеса, 1996. -С.41-43.
Богата Л.М. Символ у функціонуванні соціального організму. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. Одеса, 2001.
Дисертація присвячена виявленню природи символу, його когнитивних можливостей і механізму функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. У роботі розглянуті поняття "символ", "символічний текст" на основі базових положень діалектичної методології, комунікативного трактування соціокультурних процесів, досліджуваних у рамках синергетичного підходу. Визначено, що символ є засобом виявлення і пізнання навколишньої дійсності, дає можливість зясування внутрішньої сутності тієї системи, яку він представляє, є загальнокультурною категорією і має право бути включеним у групу базових концептів синергетичної парадигми. Встановлено можливість продуктивного використання символу при формуванні управлінських впливів на соціальну систему.
Богатая Л.Н. Символ в функционировании социального организма. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. Южноукраинский государственный педагогический университет (г.Одесса) им. К.Д.Ушинского. Одесса, 2001.
Диссертация посвящена выявлению природы символа, его когнитивных возможностей и механизма функционирования в коммуникативно-познавательной сфере социальных систем.
Осуществлен аналитический обзор социально-философских исследований этого социокультурного феномена . Символ рассматривается как важнейший элемент непосредственно-интуитивного способа познания мира. Отмечено, что области функционирования символа охватывают сферы религии, мифологии, науки, искусства, техники. Рассмотрена гипотеза о первичности культурного бытия символа в формах религиозного культа. Выделен особый вид текстов, названных в данном исследовании генетическими, раскрывающих глубинные символические смыслы и способных порождать новые культурные тексты, содержащие частные символические смыслы.
Символ соотнесен с рядом структурно-семантических категорий, чем доказано, что символ и понятие являются базовыми элементами двух способов познания мира и имеют знак в качестве своей материальной основы, а символ и метафора равно способны генерировать новые смыслы. По результатам исследования предложено определение символа, раскрывающее его возможности выявить сущностные свойства той или иной познаваемой социальной системы.
Представлен вариант классификации символов, основанный на всеобщем характере иерархической проявленности бытия. Отмечено, что данная классификация может иметь практическое применение при синергетическом анализе социальных систем, предполагающем выделение и фиксирование характеризующего систему символического паттерна.
Рассмотрено символическое проявление социальной системой своих сущностных свойств. Выявлено обратное воздействие символа на систему, что может быть использовано как открытие нового канала управленческих воздействий в рамках социальных систем любой природы. Отмечены гносеологические возможности символа при его использовании в качестве параметра, характеризующего поведение социокультурных систем, что в соединении с синергетическими подходами анализа открытых нелинейных систем может перевести на качественно новый уровень проблему социального управления .
Bogata L. A symbol in functioning of the social organism. - Manuscript.
Thesis for a scientific candidates degree of philosophical sciences by speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of a history. South Ukrainian State K.D.Ushynsky Pedagogical University . Odessa, 2001.
The dissertation is devoted to revealing of a nature of a symbol, its cognitive opportunities and mechanism of functioning in cognitive -communicative sphere of social systems. The concepts of "symbol", "the symbolical text" are analysed on the basis of dialectic methodology, communicative treatment of sociocultural processes explored in frame of the synergetic approaches. It is defined, that the symbol is a resort of detection and knowledge of the environmental validity, gives understanding of interior substance of that system, which it represents, and it is a cultural category and has the right to be included in group of base concepts of synergetic paradigm. The opportunity of productive use of a symbol sets at formation of administrative actions at social system.
Key words: a symbol text, symbolical text, genetic text, symbolical pattern, symbolical space, bricolage, hierarchical status of a symbol, order parameter.