Базові символічні системи, що беруть участь у конструюванні соціального смислу. Принципи символізації світу, способи функціонування символу в системі владних відносин. Функціонування традиції за сучасних умов, визначення її захисного потенціалу.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наукРобота виконана в Інституті соціології НАН України. Танчер Віктор Володимирович, Інститут соціології НАН України, головний науковий співробітник Судаков Володимир Івановіч, Міжрегіональна Академія управління персоналом, завідувач кафедри доктор соціологічних наук, доцент Захист відбудеться “20” травня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул.Особливість цих змін полягає в тому, що, на відміну від попередніх трансформаційних процесів, які відбувалися під впливом єдиного ідеологічного центру (спеціальна група людей безупинно здійснювала “роботу з виробництва символічного”), українське суспільство намагається ніби автономно, поза безпосереднім ідеологічним впливом створити власне уявлення про світ. Але на відміну від науки і філософії міф, ритуал, традиція надають не лише певне уявлення про світ, а й створюють систему колективного відчування. Вирішальне значення у формуванні дослідницької гіпотези стосовно ролі символу у соціальному житті належить працям американського соціолога У.Ворнера, який, вивчаючи символічне життя сучасного американського міського співтовариства, здійснив спробу розробити загальну соціологічну теорію символізму. Метою цього дослідження є вивчення конституювання реальності під час кризових періодів суспільства, коли сталі уявлення про реальність втрачають статус загальнозначущих. Оскільки реальність є сукупністю наших знань про реальність, що підтримуються головними соціальними інститутами, то внаслідок кризових змін у суспільстві, які заторкують соціальні інститути, відбувається зміна або втрата соціальної реальності.Ситуація розуміння-нерозуміння створює умови для актуалізації різних типів традиції, що містять набір значень, смислів, ритуалів, форм поведінки і переживання. Тож не випадково сучасна ситуація відроджує традицію, що спирається на сталі символічні системи, якими є міф, авторитет, ритуал. Критичне опанування основних тенденцій феноменологічної соціології дає підстави для висновку, що дослідження субєктивного смислу людської поведінки не може розвязати проблеми наділення світу значенням. У розроблюваному герменевтикою понятті забобон фіксується прискореність людської діяльності у традиції, у тих звязках і відносинах, що елімінувалися раціоналістичною філософською думкою. Для представників символічного інтеракціонізму символи ототожнюються зі знаками і будь-який тип соціальної поведінки може бути описаний за допомогою символів і значень.