Дослідження наслідків застосування силових і несилових засобів в зовнішній політиці Вашингтона в контексті боротьби з поширенням комуністичного впливу. Визначення причин необхідності нарощування військово-технічного потенціалу Сполучених Штатів Америки.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Силові і несилові засоби в зовнішній політиці США В 1950-1960-х роках Годлевський Максим, аспірант Анотація У статті розглядаються зміни у зовнішній політиці США в 50-60-х роках. Адміністрації президентів США використовували різноманітні силові і несилові засоби для протидії СРСР. Важливе значення мала «доктрина Ейзенхауера», яка інтенсифікувала економічне співробітництво з лояльними державами регіону та надавала необхідну військову допомогу для зміцнення своєї обороноздатності; програма «Нові рубежі» Дж. Кеннеді, що робила ставку на досягнення військової переваги та велику увагу приділяла проблемам «третього світу», а саме країнам Африки та Латинської Америки. Для реалізації цього завдання Вашингтон застосував цілий комплекс силових і несилових засобів. Як згадував у своїх мемуарах президент Г. Трумен: «Після Другої світової війни було абсолютно ясно, що без американського втручання в світі не було сили, здатної на рівних протистояти СРСР. Новий розвиток на початку 1950-х років отримали і плани адміністрації щодо зміцнення НАТО.