Неоднозначне трактування поняття "сильне душевне хвилювання" в кримінальному праві як наслідок його невизначеності в в різних галузях науки. Підстави для пом’якшення відповідальності та покарання за злочини, учинені в стані сильного душевного хвилювання.
Аннотация к работе
Сильне душевне хвилювання: поняття та кримінально-правове значенняТермін "стан сильного душевного хвилювання" використано в пяти нормах цього кодексу: ч.4 ст.36 "Необхідна оборона", ч.3 ст.39 "Крайня необхідність", п.7 ч.1 ст.66 "Обставини, які помякшують покарання", ст.116 "Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання", ст.123 "Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання". Також учений зазначає, що термін "сильне душевне хвилювання" не можна замінити на будь-який інший, з огляду на такі обставини: по-перше, стан сильного душевного хвилювання та афекту або фізіологічного афекту не є тотожними поняттями; подруге, не лише стан афекту здатний суттєво порушувати психічну діяльність особи, адже бувають випадки, коли сильна емоція, яка не досягла рівня афекту, також може так вплинути на психічну діяльність, що особа втрачає здатність сповна усвідомлювати власні діяння та (або) керувати ними. Станом сильного душевного хвилювання вважають стан, який має кримінально-правове значення, оскільки особа значною мірою втрачає здатність усвідомлювати власні діяння та (або) керувати ними. Таким чином, сильне душевне хвилювання як факультативна ознака субєктивної сторони складу злочину - це емоційно-психічний стан особи, спричинений протиправною (аморальною) поведінкою потерпілої особи або психотравмуючою ситуацією, за яких особа частково втрачає можливість усвідомлювати власні діяння та (або) керувати ними, що може позначатися на кваліфікації злочину, визначенні виду або розміру покарання та застосуванні інших заходів кримінально-правового впливу.