Історико-соціальне дослідження шлюбно-сімейних відносин у православній повсякденній культурі Росії XVIII ст. Розгляд впливу церковного, звичаєвого і світського права на повсякденні шлюбно-сімейні відносини. Вплив Церкви на родинні відносини мирян.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаНауковий консультант: доктор історичних наук, професор Мордвінцев Вячеслав Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії Росії Шевченка, перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи доктор історичних наук, старший науковий співробітник Чухліб Тарас Васильович, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Досліджено вплив Церкви на родинні відносини мирян XVIII ст., указано на обумовленість шлюбно-сімейних відносин інтересами Російської імперії. Показано процес втручання світської влади в шлюбно-сімейні відносини, який виявився в тому, що з початку XVIII ст. основним джерелом шлюбного права була не лише Кормча книга, а й постанови Синоду та укази імператорів, котрі коригували канонічне право.Становлення Української держави, прогресивний розвиток суспільства істотно залежать від міцності шлюбно-сімейних відносин, які перебувають під впливом соціальної політики, а також економічних, культурних, освітніх умов, що дають можливість родині відтворюватися як соціальній спільності й ретранслятору норм моралі і права. Зважаючи на корінні зміни в реалізації вітчизняної соціальної політики, необхідно враховувати і тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин, їх еволюцію протягом історичного поступу соціуму. З огляду на це актуальності набувають розвідки з історії шлюбно-сімейних відносин, їхня трансформація в контексті історії повсякденності. Під православною повсякденною культурою розуміється складне соціокультурне явище, яке відображає сукупність матеріальної і духовної сторін існування православного соціуму, розмаїття приватного життя людини, яке визначалося суспільним статусом, ментальними установками, смаками, звичками, традиціями, семіотичним контекстом і перебувало в тісному звязку з її діяльністю, виявлялося безпосередньо у стереотипах поведінки щоденного життя і формах буденного спілкування індивідуумів. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі наявної джерельної бази реконструювати, виявити особливості і показати розвиток шлюбно-сімейних відносин на теренах Російської держави у XVIII ст. крізь призму православної повсякденної культури.На основі джерельного матеріалу історик довів, що церковний шлюб суперечив звичаєвому праву і народним уявленням про шлюб. У них простежуються певні тенденції: сімя була переважно господарським союзом, шлюбно-сімейні відносини формувалися на основі господарської потреби, являючи собою різновид майнової угоди з метою залучення додаткових робочих рук (невістки) в сімю чоловіка, хоча при цьому і не виключалася можливість прихильності і кохання між подружжям. Це пояснюється негативним ставленням радянської влади до Церкви взагалі, а також тим, що сімейне право перебувало під ідеологічним впливом держави, яка пропагувала створення нового типу сімї. Очевидно, причиною цього було те, що дослідження шлюбно-сімейних відносин перемістилося в етнографічну площину. Згідно з принципом історизму шлюбно-сімейні відносини розглядалися на основі критичного осмислення джерел, що дало змогу порівняти традиційний, релігійний і світський виміри шлюбу і подружнього життя, показати еволюцію політики Церкви і державної влади до інституту шлюбу і сімї в повсякденних соціальних практиках.