Історія шлюбного договору, його значення. Аналіз договірної форми регулювання відносин подружжя з приводу правового режиму їх спільного майна, його розподілу та майнового утримання. Порядок укладення, виконання, зміни та припинення шлюбного договору.
Аннотация к работе
Їх було б менше при існуванні традиції складати договори про розподіл майнових прав та обовязків. Такі договори поширені в сімях з великим достатком, або їх укладають громадяни, реєструючи шлюб з іноземцями. Шлюбний договір можна укладати до шлюбу і після вступу до нього. Якщо контракт укладено до шлюбу, він набирає чинності лише у момент реєстрації наречених. У шлюб вступають і заможні люди, яким є що ділити, і договір був би найкращим виходом у непростій ситуації із розлученням і розділом.Вважалося, що основне в шлюбі - це борг. Так званий “шлюб з розрахунку” (на основі майнових інтересів) зародився на зорі людства, коли укладали шлюби, щоб забезпечити союзи між племенами чи з іншими корисними цілями. Батьки нареченого і нареченої мали законне право укладати шлюб своїх дітей, а іноді й розривати шлюби, укладені без їх благословення. Хоча шлюб вважався священним таїнством і опорою держави, більшість шлюбів в багатих сімях укладалася за розрахунком, тобто для продовження роду, обєднання володінь, зміцнення політичних союзів. Вона закріплює їхні права на майно, набуте в шлюбі або до нього, а також розподіл фінансових витрат в шлюбі.Вважається, що у шлюб вступають виходячи не з матеріальних, а з особистих обставин, тобто по любові. Шлюбним договором не може бути передбачено: - яке прізвище обере кожен з наречених при реєстрації шлюбу, яке прізвище і імя буде надано дітям, які народяться у подружжя; Жилінкова зазначила, що, як і будь-який інший цивільно-правовий договір, шлюбний контракт має істотні особливості, котрі дозволяють розглядати його як самостійний вид договору [21, с. Так чи інакше, шлюбний контракт як угода існує лише завдяки сімейному праву, а тому є підстави розглядати шлюбний контракт як сімейно-правовий договір, що йому притаманні усі ознаки цивілістичної угоди. Тому в принципі немає перешкод не підтримати вищезгадані позиції про шлюбний контракт як угоду з відкладальною умовою за певних засторог, які випливають з особливостей настання чи ненастання реєстрації шлюбу як умови виникнення прав і обовязків щодо спільного і роздільного майна осіб, які стануть подружжям.Законодавець надав право сторонам домовитися: - про непоширення щодо майна, набутого ними за час шлюбу, спільної сумісної власності і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;-про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу; 62 СК, яке передбачає, що якщо майно, яке належить одному з подружжя, за час шлюбу істотно збільшиться у своїй вартості внаслідок спільних трудових або грошових затрат чи затрат другого з подружжя, у разі виникнення спору воно може бути визнане рішенням суду обєктом права спільної сумісної власності. Може бути також закріплено положення про те, що правовий режим цього майна не змінюватиметься, тобто воно належатиме тому з подружжя, хто був його первісним власником, або дружині та чоловіку на праві спільної часткової власності у нерівних частках. На розсуд дружини і чоловіка може бути визначено розмір їх часток у праві власності на майно, що буде набуте за час шлюбу, передбачено умови поділу спільного майна у разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна. Як зазначають окремі автори, у деяких випадках умови шлюбного договору погіршують матеріальне становище одного з подружжя, наприклад, положення про те, що дошлюбне майно одного чи обох з подружжя вважається їх спільним майном (зрозуміло, що якщо дошлюбне майно одного з подружжя набагато перевищуватиме дошлюбне майно другого з них, матеріальне становище останнього погіршиться), що частки дружини і чоловіка у їх спільному майні не є рівними, що майно, одержане одним із подружжя у дарунок або у спадщину, належить подружжю на праві спільної сумісної власності.СК України встановлює, що шлюбний договір може бути укладений як між подружжям, так і між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Шлюбний договір може поширювати свою дію як на майно, яке є обєктом спільної сумісною власністю подружжя на момент укладення цього договору так і на майно, що буде набуте дружиною або чоловіком в подальшому. Подружжя та наречені також можуть домовитись про можливий порядок поділу майна, в тому числі і в разі розірвання шлюбу, а також включати до шлюбного договору будь-які інші умови, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства [29, с. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або, особи права та інтереси якої порушені цим договором, може бути визнаний недійсним з підстав, встановлених ЦК України [29, с. Після того, як всі умови узгоджені та шлюбний договір підписано, то він одразу набирає чинності: якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу; якщо ж шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального засвідчення.З усього викладеного, можна зробити висновок, що шлюбний договір - це документ, який укладається у письмовій формі і нотаріально п
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Історія шлюбного договору
Розділ 2. Поняття та значення шлюбного договору
Розділ 3. Зміст шлюбного договору
Розділ 4. Виконання, зміна та припинення шлюбного договору