Правова природа, особливості суб"єктного складу шлюбного договору. Порівняння правового регулювання інституту шлюбного договору в Україні й іноземних державах з погляду можливості інтеграції позитивного зарубіжного досвіду. Положення сімейного права.
Аннотация к работе
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДРИЄМНИЦТВААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Кисіль Василь Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародного, приватного та митного права Фурса Світлана Ярославівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародного права кандидат юридичних наук Захист відбудеться "22" вересня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м.Однак нормативне регулювання не може повною мірою охопити весь спектр сімейних правовідносин з урахуванням індивідуальних інтересів подружжя, а тому на допомогу приходить шлюбний договір як один із правових засобів регулювання відносин між подружжям. Шлюбний договір викликає значний інтерес та чимало запитань як у юристів, так і осіб, які бажають укласти такий договір. Слід зазначити, що в іноземних державах, на відміну від нашої країни, шлюбні договори (контракти) давно стали звичним явищем і забезпечують цивілізовані відносини в сімї. Позитивним моментом запровадження шлюбного договору у законодавстві України є можливість в подружжя реалізувати прагнення індивідуалізації правового регулювання майнових відносин, закріпивши відповідні положення у шлюбному договорі. Поширення шлюбів українських громадян із громадянами (підданими) інших держав чи особами без громадянства також обумовлює необхідність виявлення особливостей правового регулювання шлюбних договорів, ускладнених іноземним елементом.У такому шлюбі відносини подружжя базувалися на засадах роздільності майна, за винятком приданого, а тому основний зміст шлюбних договорів (pacta dotalia) Стародавнього Риму становили умови, які визначали права та обовязки подружжя стосовно приданого. Саме в цей історичний період і зявляється шлюбний договір в його сучасному розумінні - як домовленість між майбутнім подружжям при вступі в шлюб, якою визначалися їх майнові відносини. Норми про шлюбні договори були включені до багатьох кодифікованих законодавчих актів (розділ 6 "Шлюбні договори" Саксонського цивільного Уложення, глава 28 "Про шлюбні договори" Загального цивільного уложення Австрійської імперії 1811 року тощо). Оскільки елементи шлюбного договору, (зокрема, "змовини" батьків чи родичів наречених про майновий внесок у добробут майбутньої сімї - придане нареченої, "віно" нареченого, - встановлення компенсації майнових та моральних збитків у випадку порушення шлюбної домовленості) спостерігаємо на ранніх етапах розвитку України, то можна зробити висновок, що шлюбний договір є одним з найдавніших правових інститутів України. Розділ ІІ "Порівняльно-правова характеристика шлюбного договору різних правових систем", що складається із чотирьох підрозділів, присвячений дослідженню правових режимів майна подружжя, зясуванню поняття, особливостей, правової природи шлюбного договору в країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей та в міжнародному приватному праві.При цьому цивільно-правовий характер шлюбного договору має перевагу над сімейно - правовим, оскільки шлюбний договір спрямований на реалізацію таких основоположних принципів цивільного права, як рівність сторін, автономія волі, майнова самостійність, а також у тому, що шлюбний договір повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. У той же час правове регулювання відносин власності подружжя в країнах Західної Європи розвивалися шляхом обмеження правомочностей чоловіка, внаслідок чого в цих країнах встановилися переважно різні варіанти режиму часткової спільності майна подружжя (спільність всього майна подружжя, встановлення нерівних прав подружжя в спільному майні, спільність рухомого майна, спільність плодів і прибутків, спільність прибутків і збитків, спільність приросту майна, спільне управління майном тощо). При його застосуванні зводяться до мінімуму необґрунтовані посягання одного з подружжя на майно, набуте чи створене іншим з подружжя; подружжя беруть участь у майнових домовленостях один одного; той з подружжя, хто веде домашнє господарство і не має власних джерел доходів, має право на компенсацію від іншого з подружжя тощо. На основі порівняльно-правового аналізу особливостей укладення шлюбного договору в країнах романо-германської та англо-американської правових сімей (Швеція, Франція, Італія, Німеччина, Великобританія) зроблено висновок про доцільність запровадження державної реєстрації (наприклад, в органах РАЦСУ) шлюбних договорів з метою захисту прав та інтересів осіб, що є кредиторами стосовно подружжя.