Вивчення ефективних шляхів забезпечення в соціології логічних цінностей: послідовності, обґрунтованості, несуперечливості, однозначності як невід’ємних складових наукових цінностей. Аналіз проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІЧНОЇ КОРЕКТНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук Захист відбудеться 27 жовтня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: 01033, м.У історико-соціологічному процесі ця ситуація відома як «питання логічності», «логічної коректності», оскільки такі характеристики знання, як несуперечливість і однозначність забезпечуються, перш за все, окремою наукою - логікою, що тут виступає як засіб організації знання. В обґрунтуванні актуальності розгляду шляхів забезпечення логічної коректності в соціології можна навести й іншій аргумент. Тобто тему логічної коректності розглядають в контексті більш загального питання, яке деякі соціологи позначають як тему «науковості» або «критеріїв науковості». Слід враховувати, що для соціології, як одного з джерел знань про суспільство (є й інші: художня література, театр, кіно, ЗМІ, власний досвід), вкрай необхідно опікуватися своїм науковим статусом, якщо вона претендує на входження до системи сучасних наук. Можна констатувати протиріччя між необхідністю осмислення теоретичних засад і шляхів формування логічної коректності соціологічного знання у історико-соціологічному процесі та їх місця в системі сучасного соціологічного знання, з одного боку, та відсутністю знань щодо них в сучасній соціологічній теорії, з іншого, що й виступає науковою проблемою дослідження.У першому розділі «Науковий статус логічної коректності в історико-соціологічному процесі та сучасній соціології» виявлено місце і статус проблеми логічної коректності в контексті становлення соціології та аналізовано її сучасний стан. Проаналізовано точки зору соціологів різних національних шкіл щодо логіки у звязку з її використанням як засобу забезпечення науковості соціології: Е. Можна спостерігати постановку наступних питань з предметної області логічної коректності для французької соціології: 1) щодо строгості понятійного апарату; 2) формалізації соціологічного знання; 3) вивчення структур мови соціології; 4) спроби розробки раціональних технологій мислення в рамках соціології для забезпечення науковості її знання; 5) практика використання логічного знання як засобу в соціології; 6) аналіз змісту соціологічних понять; для німецької: 1) рефлексія щодо логічної коректності понятійного апарату соціології; 2) систематизація теоретичних понять; 3) критерії науковості узагальнюючих та індивідуалізуючих понять; 4) аналіз номотетичного та ідеографічного методів пізнання сутності соціальних явищ; для американської: 1) велике значення логічної коректності; 2) спроби введення логіко-математичних теорій; 3) логічна рефлексія як власних робіт, так і робіт своїх колег; 4) практика спростування теорій на основі виявлення логічних помилок; 5) концептуалізація соціологічного знання; 6) викладання соціологічних дисциплін на понятійній основі; 7) звязок між якістю понятійного апарату та якістю викладання соціологічних дисциплін; для англійської та італійської: 1) відстоюється теза про те, що статус науковості соціології забезпечується логічними методами, поряд з емпіричними; 2) пропозиції введення аксіоматичних теорій; для української та російської дорадянських часів: 1) практика використання соціологами логічного знання як засобу; 2) науковість соціології повязується з коректністю понятійного апарату; 3) висувається теза щодо обмеженості логічних засобів в процесі визначення сутності складних соціальних явищ; 4) піднімається питання мови науки, необхідності у її відокремленні від мови повсякденності; 5) підкреслюється необхідність методологічної рефлексії в соціології; 6) застосовується критичний підхід. «Логічна коректність соціологічного знання як предмет рефлексивного дослідження» розглянуто сучасний стан питання логічної коректності соціологічного знання. «Конкретне рефлексивне дослідження причин проблеми забезпечення логічної коректності в соціології (у контексті реалізації інтегративного підходу)» з огляду того, що практика проведення конкретних рефлексивних досліджень в соціології не є усталеною (принаймні у вітчизняній соціології), за основу був обраний приклад традиційного дослідницького проекту.Суть наукової проблеми дослідження полягала у протиріччі між необхідністю в осмисленні теоретичних засад та шляхів формування логічної коректності соціологічного знання й відсутністю відповідних знань в сучасній соціологічній науці.