Проблеми працевлаштування осіб з обмеженими можливостями в контексті їх включення в соціально-економічні процеси, спрямовані на підтримання балансу соціальних та особистих інтересів, громадських і особистих цінностей. Підвищення добробуту всіх громадян.
Аннотация к работе
Шляхи вирішення проблеми працевлаштування осіб з обмеженими можливостямиВкрай важливо це для осіб з обмеженими можливостями, кількість яких в Україні станом на початок 2016 року була близько 2,6 млн., майже 80% із них - працездатного віку. Однак якщо дотримуватися міжнародних класифікацій, то така кількість людей з інвалідністю значно вища, оскільки інвалідність може бути тимчасовою, необовязково вродженою чи набутою [1; 2]. В Україні, незважаючи на деяку стабілізацію економіки, триває демографічний спад, не подолана криза в соціальній сфері, системах охорони здоровя та освіти, збільшення кількості людей, які отримали інвалідність через бойові дій в зоні АТО, що супроводжується зниженням кількісних і якісних характеристик робочої сили. Значний внесок у розроблення теоретичних і практичних засад розвитку адаптації осіб з обмеженими можливостями зробили такі відомі західні та вітчизняні вчені, як Н. Інвалідність як соціологічна категорія, яка визначається не тільки діагностичними критеріями і необхідністю реабілітації, скільки особливим соціальним статусом людей з обмеженими можливостями здоровя, знайшла відображення у працях учених І.А.