Логіко-функціональний аналіз і формалізація в контексті семіотичної методології як оптимальні способи підвищення ефективності правової діяльності. Характеристика та оцінка значення семіотичного підходу для розв’язання актуальних проблем юриспруденції.
Аннотация к работе
Шляхи вдосконалення правової діяльності як семіотико-правова проблемаЙого суттєвою методологічною перевагою є те, що в контексті семіотичного підходу право розглядають як форму суспільної свідомості, ціннісну й нормативну систему, регулятора суспільних відносин, практику організації людського життя. Знаковий характер права дає змогу застосувати досягнення семіотики для аналізу правових феноменів, тобто більш ґрунтовно пізнати право. Конкретними напрямами, які належать до цього блоку, є усунення прогалин у праві та юридичних колізій, систематизація нормативно-правових актів, загальне офіційне тлумачення норм права, нормативне закріплення ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності правової діяльності тощо. Організаційний блок, який передбачає напрями вдосконалення, повязані з продуктивними змінами в організації роботи правника: удосконалення системи прийняття управлінських рішень і реалізації адміністративної реформи; поліпшення взаємодії відповідних державних органів, служб, посадових осіб; ефективний контроль за їх діяльністю, вироблення рекомендацій з ефективної організації праці правників; використання в правовій діяльності сучасних наукових розробок; логічна визначеність і внутрішня несуперечливість; формалізація та алгоритмізація правотворчості, застосування права; інформатизація правового процесу (розроблення пакетів прикладних програм); удосконалення діловодства тощо. Матеріально-технічний блок напрямів удосконалення правотворчості, правозастосування та правоохоронної діяльності, що передбачає покращення фінансування, технічного оснащення правової діяльності, а також належну підготовку фахівців у системі юридичної освіти; забезпечення високого рівня оплати праці й соціального захисту працівників відповідних державних органів та установ; виділення бюджетних коштів з метою реалізації різноманітних правоохоронних програм, удосконалення технічного оснащення поліцейських підрозділів, закупівлі камер і програмно-апаратних комплексів розпізнавання облич, номерів тощо.