Роль управління людськими ресурсами у діяльності виробничо-комерційних компаній. Процес становлення нових культурних форм. Шляхи реалізації принципів інтеграції та глобалізації в культурі управління. Залучення персоналу в процес вдосконалення виробництва.
Аннотация к работе
Шляхи управління персоналом виробнично-комерційної компанії в умовах інтеграції і глобалізаціїРозкрити зміст управління персоналом організації без врахування одного з найважливіших принципів розвитку сучасного суспільства - інтеграції і глобалізації - не можливо.Інтеграція як зовнішнє комплексне поняття, що передбачає «відновлення», «оновлення», «поняття, яке означає стан звязаності окремих диференційованих частин і функцій системи, організму в цілому», процес наближення і звязку науки. Слід зазначити, що обидва аспекти надзвичайно важливі для розуміння тих процесів, завдяки яким розрізнена сума індивідів однієї національності перетворюється в якісно нове формування - єдиний народ, наділений власного культурою. За умов інтеграції культури культурна акумуляція являє собою такий процес, кінцевим завершенням якого виступає утворення культурної спадщини, що вказує на ту частину матеріальної і духовної культури, яка створюється минулими поколіннями і передається наступним як дещо цінне і шановане. Процес становлення нових соціокультурних систем включає низку очевидних етапів: формування соціальної потреби на новий вид соціалізованої діяльності, обєктивно необхідний суспільству; розробку ефективних технологій, які забезпечують задоволення виникаючого попиту; формування критеріїв оцінки ефективності нових технологій; розробку нормативів і стандартизації правил і вимог щодо здійснення нових видів діяльності; обєднання представників нової спеціальності, які реалізують новий вид діяльності в інституціональні або неформальні організації; обєднання людей в більш масштабні соціальні страти, соціальні стани, класи, що суттєво відрізняються від традиційно існуючих у суспільстві. Процес становлення етнокультурних систем, наділений складною структурою, включаючи в себе: процес усвідомлення соціальних цілей як інтерсубєктивних інтересів, що можуть бути досягнуті лише колективно; формування необхідних для життєдіяльності специфічних патернів культури, характерних для конкретного етносу; становлення стабільного способу життя, яке спирається на систему цінностей, детермінованих особливостей історичного досвіду; заключним етапом становлення нових етнокультурних систем є формування на основі субєктивної рефлексії специфічних рис і способів ідентичності.