Дослідження законодавства України, що регулює відносини у сфері присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента та професора. Характеристика неточностей, які містяться в Законі України "Про вищу освіту", що можуть призвести до юридичної колізії.
Аннотация к работе
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИСВОЄННЯ ВЧЕНИХ ЗВАНЬ В УКРАЇНІ8 перехідних положень Закону України “Про вищу освіту” вчене звання старшого наукового співробітника прирівнюється до вченого звання старшого дослідника [2]. Враховуючи, що законодавством України визначено, що вчені звання професора та доцента присвоюється особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність, а вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність, можна зробити висновок про факт обмеження вчених, які професійно здійснюють наукову та науково-технічну діяльність, в досягненні загального визнання ступеня професійності своєї діяльності шляхом отримання вченого звання професора, яке ієрархічно вище вчених звань доцента та старшого дослідника. 1 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, науково-дослідна (науково-технічна) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 % від загального річного обсягу виконаних робіт [3, ст. Детальний аналіз змісту вищезазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що оскільки вчені звання присвоюються вченими радами: 1) вищих навчальних закладів; 2) наукових установ; 3) структурних підрозділів вищих навчальних закладів, а наукова установа - юридична особа, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 % загального річного обсягу виконаних робіт, то виходить, що вчене звання професора можуть отримати й вчені, які працюють у наукових установах, тобто професійно здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. 54 Закону України “Про вищу освіту”, уможливлюють появу юридичної колізії, сутність якої зводиться до того, що, з одного боку, вчене звання професора присвоюється особам, які професійно здійснюють виключно науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність, а з іншого - згадане вчене звання мають право присвоювати вчені (науково-технічні) ради наукових установ, в рамках здійснення наукової та науково-технічної діяльності відповідними особами.