Визначення шляхів удосконалення локального правового регулювання у сфері праці й окреслення механізму їх реалізації. Зміст, порядок підписання та деякі інші питання реалізації колективних угод. Проблеми становлення і розвитку соціального партнерства.
Аннотация к работе
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справЗавдяки локальному правовому регулюванню праці забезпечується конкретизація й деталізація загальних правових норм, встановлених актами трудового законодавства. Прилипко визначає локальне правове регулювання трудової діяльності як заснований на дії підзаконних нормативних актів засіб врегулювання правовідносин із приводу праці, який полягає у прийнятті або санкціонуванні державою локальних правових норм, що приймаються на рівні підприємства з метою деталізації, конкретизації загальних правових приписів, а також впорядкування конкретних і специфічних трудових відносин, і які не можуть погіршувати становище працівників порівняно із трудовим законодавством [5, с. Локальне правове регулювання праці - це метод правового регулювання трудових правовідносин, який полягає у встановленні локально-правових норм, що мають на меті конкретизацію, деталізацію й доповнення існуючих у трудовому законодавстві загальних норм права, враховуючи безпосередній характер трудової діяльності, виробничої діяльності певного підприємства, установи чи організації та які містяться в колективних договорах або угодах. Колективна угода - це договірний акт локального правового регулювання трудових правовідносин, який деталізує й конкретизує загальнотрудові норми права, що стосуються різноманітних її аспектів, наприклад оплати праці, умов праці тощо, який укладається між роботодавцем, роботодавцями чи їх представниками, з однієї сторони, а також профспілками, працівниками чи їх представниками - з іншої, на загальнодержавному рівні, на регіональному рівні або на рівні відповідної галузі виробництва не можуть суперечити законодавчо встановленим нормам і правилам трудового законодавства. Колективний договір - це договірний акт локального правового регулювання трудових правовідносин, який деталізує й конкретизує загальнотрудові норми права, що стосуються різноманітних її аспектів, наприклад оплати праці, умов праці тощо, який укладається між роботодавцем або його представником, з однієї сторони, а також профспілкою, працівниками чи їх представниками - з іншої, на рівні підприємства, установи чи організації і не можуть суперечити законодавчо встановленим нормам і правилам трудового законодавства».