Превентивний аналіз діагностичної цінності різних методів скринінгового дослідження коагуляційної ланки системи гемостазу. Розрахунковий метод оцінки тестів скринінгової коагулограми, вивчення його інформативності при обстеженні хворих з коагулопатіями.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Інституті гематології та трансфузіології АМН України Науковий керівник доктор медичних наук Суховій Михайло Вікторович, Інститут гематології та трансфузіології АМН України, завідувач відділення хірургічної гематології та гемостазіології. Лановенко Іван Іванович, завідувач лабораторії патофізіології крові Інституту гематології та трансфузіології АМН України доктор біологічних наук Захист дисертації відбудеться “_21_” __березня__ 200_6_ року о _16 00_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 в Інституті гематології та трансфузіології АМН України за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту гематології та трансфузіології АМН України (04060, м.Незважаючи на інтенсивні дослідження в галузі гемостазіології, проблема залишається невирішеною та на сьогодні з медичної перетворилася на медико-соціальну. Лабораторна діагностика повязана з труднощами, які значно зменшують репрезентативність аналізу: 1) система гемостазу відзначається високою варіабельністю - коливання активності окремих компонентів можуть змінюватися в нормі в широких межах під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, а тому одним з основних завдань при діагностиці гемостазіопатій є створення репрезентативних референтних груп для порівняння показників пацієнтів з нормою та визначення типу і характеру перебігу патології [Заславская Р.М., 1994; Букарева Л.В., Плющ О.П., Вдовин В.В., 1995; Полунин А.В., Коршунова Н.К., Медведев Н.В., 2002; Данилов И.П., 2003; Киселев В.И. и др., 2003]; 2) лабораторіями часто приймається норма, що подається у довідниках або пропонується розробниками реагентів і встановлена на зразках крові представників популяції, відмінної від тієї, яка обстежується цією лабораторією; 3) почасти, особи для встановлення референтних інтервалів добираються емпірично, без урахування факторів, що можуть впливати на активність гемостатичних реакцій; 4) методи, які включаються до скринінг-коагулограми, часто мають низьку аналітичну якість, не піддаються стандартизації; активність біологічних реагентів може змінюватися в залежності від виробника та серії випуску, що при передачі результатів із однієї клініки до іншої або зміні серії реагенту, може викликати похибки інтерпретації даних [Громашевская Л.Л., 2001; Гойда Г.З. та ін., 2002; Владимирова С.Г., Тарасова Л.Н., Савиных Е.Ю., 2003; Козлов А.А. и др., 2003; Магеровський Ю.В. та ін., 2004]. Визначити оптимальні умови одержання матеріалу для дослідження коагуляційної ланки системи гемостазу. Зміни активності компонентів системи гемостазу у хворих на гемостазіопатії та у здорових осіб, методи скринінгового дослідження системи згортання крові, реагенти, які використовуються при проведенні цих досліджень. Проведено відбір осіб до референтної групи відповідно до вимог міжнародних організацій по контролю якості лабораторних досліджень, отримано від них біологічний матеріал - кров з урахуванням особливостей функціонування системи гемостазу та встановлено реальні межі референтних інтервалів показників скринінгової коагулограми.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та розбір причин низької репрезентативності скринінгових досліджень коагуляційного гемостазу та визначено концептуальний шлях вирішення цієї проблеми, який полягає у підвищенні якості аналітичної процедури на всіх етапах виконання аналізу. Запропоновано способи підвищення діагностичної цінності скринінгового дослідження коагуляційної ланки системи гемостазу, які включають удосконалення методології формування репрезентативної референтної групи, вибір оптимальних засобів діагностики та інтерпретації отриманих результатів. Показано, що добір осіб у референтну групу повинен проводитись виходячи з визначення статусу “здоровя”, з використанням обмежуючих критеріїв, повязаних із наявністю гемостазіопатій в анамнезі, характером харчування, руховим режимом, статтю, шкідливими звичками, етнічною приналежністю, віком. Доведено, що для підвищення достовірності результатів досліджень коагуляційної ланки системи гемостазу лабораторії повинні самостійно проводити встановлення меж нормальних значень досліджуваних показників на представниках популяції здорових осіб, які обстежуються в цій лабораторії. Встановлено кореляційну залежність між показниками активності процесів гемокоагуляції та концентрацію середньомолекулярних пептидів при збільшенні ступеня ризику розвитку ускладнень з боку системи гемостазу, що свідчить про доцільність використання досліджуваного маркеру ендотоксикозу як критерію відбору здорових індивідуумів до референтної групи.