Дослідження проблеми підготовки кваліфікованих кадрів волинського села в 1960-1980 роках. Обґрунтування тези про те, що вся практика підготовки сільської інтелігенції базувалася на системі багатопрофільності, що негативно впливала на її професійні якості.
Аннотация к работе
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ВОЛИНІ ВПРОДОВЖ 1960-1980 РР.XX ст.» автор докладно описує політичні, виробничі, соціальні, культурні явища і процеси, що відбувалися в українському селі впродовж трьох останніх десятиліть існування тоталітарного режиму в СРСР [1, 192]. Проблему створення численної армії радянської інтелігенції, вихідців із селян і робітників, активно обговорювали в найвищих ешелонах влади. Слід зауважити, що в цілому в республіці не була розроблена чітка стратегія підготовки кадрів, яка відповідала б назрілим вимогам суспільства, зокрема села. Якщо в 1966 р. в УРСР налічували 700 профтехучилищ, де навчалося 285, 9 тис. учнів, то в 1985 р. у республіці було 1037 середніх профтехучилищ, де здобували освіту і спеціальність 650 тис. осіб [8, 628]. У процесі підготовки вчителів для села в навчальних закладах використовували низку методичних прийомів, що повинні були наблизити теорію до практики, готувати майбутніх педагогів до роботи в сільських школах.