Шлаколужні в"яжучі та бетони з використанням лужних силікатних суспензій - Автореферат

КРИМСЬКА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Кримській академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Шепляков Юрій Олександрович, кандидат технічних наук, доцент, Кримська академія природоохоронного та курортного будівництва, доцент кафедри хімії. Офіційні опоненти: Нікіфоров Олексій Петрович, доктор технічних наук, професор, ВАТ "Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва", перший заступник голови правління; Захист відбудеться "24" квітня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.079.01 в Кримській академії природоохоронного та курортного будівництва за адресою: 95006, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва за адресою: 95006, м.Однак широке застосування рідкого скла як лужного компоненту ШЛВ стримується їх високою вартістю. Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: - встановити оптимальні режими синтезу рідкого скла і лужних силікатних суспензій (ЛСС); встановлено, що структурні особливості рідкої фази лужних силікатних суспензій дозволяють істотно змінити інтервал термінів тужавлення ШЛВ без застосування добавок-регуляторів у порівнянні як з вихідним лужним розчином, так і з рідким склом з аналогічним хімічним складом; Особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень з питань оптимізації механогідротермального синтезу лужних силікатних суспензій, дослідженні властивостей лужних силікатних суспензій, отриманих з різних матеріалів, дослідженні технологічних і фізико-механічних характеристик отриманих вяжучих і бетонів з використанням лужних силікатних суспензій, а також в використанні отриманих результатів роботи у виробництві. Проведений аналіз дозволив сформулювати мету і задачі досліджень, а також сформулювати наукову гіпотезу: спрямований синтез колоїдно-хімічної структури рідкого скла з техногенних продуктів дозволить регулювати властивості ШЛВ і максимально використовувати потенційні можливості лужного активатора, а введення дисперсної фази - побічного продукту синтезу рідкого скла - одержати шлаколужні вяжучі з зниженою схильністю до утворення висолів за рахунок активної взаємодії дисперсної фази з надлишковим лугом та бетони з ущільненою макроструктурою на некондиційних заповнювачах за рахунок збільшення кількості активних контактів мікрочастинок, що піддавались механохімічній активації.Показано, що дисперсна фаза лужних силікатних суспензій приймає участь в процесах структуроутворення шлаколужних вяжучих з подальшим розчиненням часток дисперсної фази і збільшенням вмісту аморфізованих гідратів на їх основі в складі новоутворень шлаколужного вяжучого. Терміни тужавлення шлаколужних вяжучих із застосуванням лужних силікатних суспензій змінюються в широких межах і визначаються в основному силікатним модулем дисперсійного середовища і часом, що минув після її синтезу. За рахунок модифікування структури рідкої фази лужної силікатної суспензії з силікатним модулем Мс = 1-1,5 в процесі синтезу терміни тужавлення подовжуються більш ніж у два рази в порівнянні з рідким склом аналогічного хімічного складу з корегованим силікатним модулем без наступної температурної обробки розчину (нормалізації). Протягом першої години після виготовлення лужної силікатної суспензії терміни тужавлення шлаколужних вяжучих на її основі скорочуються на 8-15 % у порівнянні з рідким склом, підданим нормалізації. Погіршують параметри механогідротермального синтезу алюмінати і фториди, що сприяють осадженню SIO2 з розчину в початковій стадії процесу синтезу; техногенні продукти, що містять зазначені сполуки, можуть використовуватися для синтезу лужних силікатних суспензій тільки при використанні як сировину аморфних матеріалів, яки містять оксид кремнію.