Розгляд специфіки інтерпретації теми школи в українській літературі ХХ ст. для і про дітей. Аналіз її витоків (творчість Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка). Творчість С. Васильченка, як своєрідний місток між до- і радянським періодом.
Аннотация к работе
Школа в українській прозі ХХ ст. для і про дітей: соцреалістичний кордон і художня дійсністьДончик) стали «колгоспна проза», «робітнича тема», «ділова людина», то в літературі для юного читача цим пріоритетом стала т. зв. шкільна проза - штучне жанрове утворення, що акумулювало в собі комплекс тем, так чи інакше привязаних до топосу школи: стосунки дітей у колективі, з учителями, з батьками, вибір майбутньої професії, пригоди на канікулах тощо. Попри ідеологічні нашарування, повязані із зображенням соціалістичної дійсності, письменник у творах про школу здебільшого лишався майстром психологічного заглиблення у внутрішній світ персонажів, який уміє передати найпотаємніші порухи душі, напруження й драматизм ситуації через асоціації з явищами природи, романтично освітити думки й почуття юних героїв на тлі реалістичних картин буття. Параска Калістратівна віддана дітям і свято вірить, що в майбутньому всі її вихованці будуть великі люди («оцей буде професор, а цей - інженер, а оця і оцей - це будуть артисти» [3:169]). Історію колективу класу (Кіра Коваль, Аркадій Троян, Володимир Порада, Марко Бубир, Маруся Рожко, Руфата ін.), їх батьків (Ніна Троян, Ганна і Максим Коваль), учителів (Чернуха, Курокут, Пещера) автор подає як історію радянського суспільства з актуальними на той час проблемами: боротьбою з міщанством і пристосуванством, хабарництвом і карєризмом, а головне - за щасливе комуністичне майбутнє, нероздільно повязане з комуністичною партією. І хоча письменник намагався пунктирно накреслити коло проблем, що лежать в іншій площині, зокрема біль і страждання дівчини-підлітка, покинутої матірю заради чоловіка, почуття першої закоханості, морального вибору, - усе ж обраний письменником стиль «соцреалізму» не давав можливості розкрити їх глибоко й переконливо.