Вивчення мистецтва школи Фонтенбло XVI століття. Формування національного маньєризму на терені Франції. Розгляд творчого спадку майстрів школи Фонтенбло. Визначення стилістичних особливостей та індивідуальної манери авторів з погляду колористики.
Аннотация к работе
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано в Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор кафедри живопису та історії мистецтв Південно-українського державного педагогічного університету ім.К.Ушинського О.А.ТАРАСЕНКО (м.Одеса) кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри Історії і теорії мистецтва Львівської Академії Мистецтв С.П.ЛУПІЙ Захист відбудеться “16” квітня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури за адресою: 04053, м.Київ, вул.Феномен стилю Фонтенбло відігравав значну роль і у формуванні стильової спрямованості мистецтва інших країн, тобто мав інтернаціональний характер. Мистецтво Першої і особливо Другої шкіл Фонтенбло-тема, що безсумнівно потребує досконалішого, ніж досі, вивчення, оскільки вона стосується питання розвитку культури на теренах країн Північної Європи. Серед французьких вчених, які досліджували мистецтво того періоду, слід згадати Луї Дімє (“Часи Катерини де Медичі”, 1904, праці “Історія портретного живопису у Франції в XVI ст.”, 1924-1926, “Французький живопис”, 1942); Сільві Беген (“Школа Фонтенбло, маньєризм при дворі Франції”, 1960, “Майстер Флори і школа Фонтенбло”, 1961, “Між Ренесансом і бароко”, 1966); Жака Адемара (“Французький жанровий живопис XVI ст.”, 1945, “Антуан Карон і його вплив”, 1951). Дослідники колишнього Радянського Союзу, зокрема, й російські, й українські, вивченням проблеми школи Фонтенбло займалися мало. В одному з досліджень Н.Б.Петрусевич (“Искусство Франции XV-XVI веков”. Л.,1976) розглядаються біографії окремих художників, побіжно аналізуються деякі твори мистецтва, але майже відсутній аналіз історико-політичної ситуації у Франції в цілому і стилю Фонтенбло зокрема.У вступі поряд з історіографією питання окреслюється проблематика дисертаційної роботи, визначаються хронологічні рамки та основна мета дослідження, ядром якої є дилема “школа Фонтенбло-маньєризм”. Автор доводить, що школа Фонтенбло є складовою частиною поняття “французький маньєризм”, основним компонентом останнього. Перший розділ основного тексту має назву “Витоки та культурно-історичне тло феномену школи Фонтенбло. У ньому аналізується культурно-історичне тло обраної для дослідження доби в цілому та загальна характеристика основних етапів еволюції школи Фонтенбло. Італійські війни, що їх вела Франція в ті часи, специфіка менталітету Франциска І, який тяжів до італійської культури, домінуюча роль аристократичної верхівки як основного замовника визначили характер мистецтва Франції XVI ст.Кожен розділ основного тексту має висновки, у яких стисло підсумовується все викладене у даній частині тексту та ще раз окреслюється коло питань, які у цьому розділі розвязані.