Фітоценотичні дослідження агрофітоценозу гороху, закономірності формування бур’янової синузії залежно від екологічних факторів. Ефективність протибур’янових заходів і контролювання забур’яненості посівів гороху з метою застереження ймовірних втрат урожаю.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук шкода сегетальних видів та оптимізація контролю ЗАБУРЯНЕНОСТІ агрофітоценозу гороху в ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Лісостепу УкраїниНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, Танчик Семен Петрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри землеробства та гербології Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Борона Володимир Пантелейович, Інститут кормів НААН України, головний науковий співробітник лабораторії землеробства і захисту рослин кандидат сільськогосподарських наук, Макух Ярослав Петрович, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, завідувач лабораторії гербології Захист відбудеться «20» червня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.004.10. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Буряни належать до чинників, які суттєво знижують урожайність сільськогосподарських культур, зокрема, гороху, погіршують якість продукції, збільшують витрати ресурсів на її виробництво, ускладнюють обробіток ґрунту, сприяють поширенню хвороб і шкідників, знижують ефективність добрив та інших заходів і засобів (О.О. Проте, на разі не достатньо досліджені особливості формування видового складу бурянів, їхні шкода і критичні періоди конкурентних відносин, що потребує наукового обґрунтування раціонального застосування гербіцидів у системі інтегрованого захисту гороху від бурянів у Правобережному Лісостепу України (С.О. Виникла обєктивна необхідність у розробленні ефективних заходів і засобів зниження потенційної засміченості полів та фактичної забуряненості посівів гороху і на цій основі підвищення його продуктивності. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України з наступних тем: «Розробити та впровадити адаптивну систему ефективного захисту посівів від бурянів в умовах екологізації землеробства Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0104U004362), «Теоретичне обгрунтування та розробка системи енергоощадного екологічного землеробства в Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0107U004093). В них досліджували вплив систем основного обробітку ґрунту на фоні біологічної, екологічної та промислової систем землеробства на ступінь засміченості посівів, формування бурянового компоненту агрофітоценозу, протибурянову конкурентну здатність гороху, його продуктивність.За аналізу літературних джерел розглянуто системи землеробства і формування бурянового компоненту агрофітоценозів, регулювання чисельності та шкідливості бурянів агротехнічними та хімічними заходами, окреслено необхідність постійного вдосконалення системи захисту посівів гороху від бурянів. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились впродовж 2007-2009 рр. в стаціонарному досліді кафедри землеробства та гербології Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Територія дослідної станції розташована в правобережній частині Лісостепу України і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району. За вмістом легкогідролізованого азоту ґрунт належить до малозабезпеченого, рухомого фосфору і обмінного калію - середньо забезпеченого. Еколого-ценотична стратегія росту і розвитку сегетальних видів бурянів в агрофітоценозі гороху залежно від систем землеробства Дослідження проводили в межах двофакторного стаціонарного досліду кафедри землеробства та гербології в типовій для зони Лісостепу зерно-буряковій 10-пільній сівозміні з таким чергуванням: конюшина - пшениця озима, пожнивна редька олійна (на зелене добриво) - буряки цукрові - кукурудза на силос - пшениця озима, пожнивна редька олійна (на зелене добриво) - кукурудза на зерно - горох - пшениця озима, сидеральна редька олійна - буряки цукрові - ячмінь з підсівом конюшини за наведеною нижче схемою.Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань були проведені такі спостереження та обліки: 1) облік забуряненості у посівах гороху (на фіксованих майданчиках розміром 0,25 м2, в трикратній повторності) на початку вегетації кількісним, а перед збиранням - кількісно-ваговим методом; 2) облік потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням бурянів за методикою Ю.П. Життєздатність насіння, яке залишилось не пророслим, визначали за допомогою тетразольного тесту; встановлення площі листкової поверхні гороху методом висічок у такі фази розвитку: 3 листки, 5-6 листків, бутонізація, формування та достигання бобів (Грицаєнко, 2003); освітленість над посівом та в посівах гороху за основними фазами розвитку за допомогою люксметру Ю-117; облік урожайності методом суцільного збирання зерна з облікових площ з доведенням до 100 % чистоти і стандартної вологості; статистичне опрацювання даних за В.А.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИЗміст варіантів систем землеробства у досліді наступний: