Вивчення національно-культурних передумов розвитку педагогічної думки, реформування освіти в розвинутих країнах Західної Європи. Характеристика напрямків еволюції європейської школи та відтворення їх впливу на трансформацію шкільної політики в Галичині.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукШкільна політика в Галичині в контексті європейських освітніх реформ ХІХ століття. Дисертація присвячена історико-педагогічному аналізу процесу розвитку школи, народної освіти і педагогічної думки в Галичині в контексті європейських освітніх реформ ХІХ століття. У роботі проаналізовано соціально-політичні, економічні та культурологічні передумови становлення освітніх систем у розвинутих державах Західної Європи. На основі тогочасних нормативних документів стосовно реформування освіти відтворено динаміку розвитку початкової і середньої ланки вітчизняного та західноєвропейського шкільництва, виявлено особливості генезису змісту освіти, форм, принципів, методів і засобів навчання, розглянуто специфіку підготовки педагогічних кадрів.Цілісний аналіз розвитку вітчизняної школи впродовж ХІХ століття був би неповним без урахування впливу на освітні державотворчі процеси, зміст і науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу європейських традицій організації навчання та виховання. Проблемі становлення й розвитку національної системи освіти, розробці теоретико-методичних основ функціонування вітчизняного шкільництва, вивченню окремих аспектів розбудови зарубіжної школи присвячена низка досліджень в українській педагогіці кінця ХІХ - початку ХХ століття. У них порушуються питання мети й завдань школи, її ролі й значення в житті суспільства в цілому і людини зокрема, обґрунтовано теоретичні засади національного шкільництва. Ґрунтовним висвітленням особливостей формування змісту педагогічної освіти і науково-методичного забезпечення навчального процесу у різних типах спеціальних закладів для підготовки вчителів характеризуються наукові праці М. За останні роки зявилися праці, автори яких широко висвітлюють питання розвитку вітчизняної педагогічної думки й освіти на тому чи іншому етапі їх історичного розвитку.У першому розділі "Освітні реформи в Європі ХІХ століття" проведено огляд історико-педагогічної літератури з проблеми розвитку народної освіти і педагогічної думки, проаналізовано стан висвітлення досліджуваної проблеми у наукових працях українських і зарубіжних дослідників, розкрито сутність соціально-економічних, політичних і культурно-просвітницьких передумов європейських традицій реформування освіти, а також здійснено історичний огляд процесу утвердження вітчизняної школи в контексті законодавчо-організаційної політики австрійського уряду в Галичині окресленого періоду. Відтворюючи основні етапи розвитку системи освіти в Галичині у складі Австро-Угорської імперії й найбільш розвинутих країнах Західної Європи в ХІХ ст., встановлено, що, незважаючи на певні специфічні риси, зумовлені інтересами суспільства й участю держави, існували загальні, спільні для всіх країн головні напрямки розвитку шкільництва. Зясовано, що в центрі уваги педагогів і діячів освіти цих держав залишались спільні проблеми: суспільна роль і функції загальноосвітньої школи, створення державної системи шкільної освіти, перебудова структури управління шкільництвом, організація навчальних закладів початкового й середнього рівнів, створення спеціальних закладів для підготовки вчителів, наступність між різними типами освітніх закладів, визначення мети, завдань та змісту навчання і виховання тощо. Спільним для цих країн була активізація діяльності держави в організації шкільної системи, зокрема, у створенні органів управління освітою. Створення у Галичині Крайової Шкільної Ради (1867 р.), до якої перейшло управління школами від консисторій, започаткувало офіційний перехід функцій управління освітою від церкви до держави.