Розгляд поняття "наукове видання" та "посібник" відповідно до норм законодавства України. Дослідження правового статусу "посібника". Правові прогалини та колізії між нормативно-правовими актами стосовно визначення поняття та видів наукових видань.
Аннотация к работе
Щодо видів наукових видань за інформаційною ознакою: новели законодавстваВиходячи з норм ДСТУ 3017-95, посібник як вид наукового видання повинен був відповідати таким вимогам: 1) пройти редакційно-видавниче опрацювання; 2) відповідати вимогам ДСТУ щодо їх видавничого оформлення; 3) бути виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом; 4) містити інформацію, призначену для поширення, яка була б результатом теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам’яток культури, історичних документів та літературних текстів; 5) бути призначеним на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною. Відсутність нормативного визначення “наукове видання” та “посібник” в інших, окрім ДСТУ 3017-95, нормативних актах, дозволяло авторам визначати як “посібник” будь-яке видання, спрямоване на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною, оскільки норми стандарту не висували вимог до посібника містити нові знання, не передбачали процедури наукового рецензування, не вимагали ні наукової систематизації даних чи матеріалів, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання, ні наявності інформації про результати науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності. 1 якого надається нове визначення поняття “наукове видання”: 18) наукове видання - твір (узагальнююча наукова праця, монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія, науковий довідник або покажчик, наукове періодичне видання тощо) наукового характеру, що пройшов процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи або вищого навчального закладу, редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або в інший спосіб, містить інформацію про результати наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень (науково-дослідне видання); підготовлені науковцями до публікації тексти пам’яток культури, історичних документів чи літературних текстів (археографічне або джерелознавче видання); науково систематизовані дані чи матеріали, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання (науково-довідкове або науково-інформаційне видання), призначені для поширення, що відповідають вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання [12]. 18 Закону № 848, містить визначення видів наукових видань (наукова праця, монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія, науковий довідник або покажчик, наукове періодичне видання), який не є вичерпним, а отже, необхідно визначити, чи відноситися посібник до виду наукових видань. З огляду на розглянуте раніше визначення “наукове видання” відповідно до норм Закону, констатуємо, що посібник як вид видань за інформаційними ознаками не може визначатися видом наукових видань, а відноситься, скоріш, до виробничо-практичних видань або до науково-виробничих видань (залежно від того, в чому була мета розроблення посібника - допомога в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною).