Методичні підходи щодо проведення різночасового контролю вмісту забруднювачів (важких металів). Особливості, сезонні умови та закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах на прикладі Київського і Чернігівського Полісся.
Аннотация к работе
національна академія наук україни інститут географіїАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Науковий керівник - кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Сорокіна Людмила Юріївна, Інститут географії НАН України. Захист відбудеться «3»липня_2009р. о 14_ год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії НАН України за адресою: 01034, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії НАН України за адресою: м.Такі забруднення можуть бути локальними (наприклад, геохімічні аномалії свинцю поблизу транспортних шляхів), мати регіональний характер (високий вміст нітратів або пестицидів у межах агроугідь) або глобальний, яким є забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідами значних територій, у тому числі, за межами України. Причому навіть незначні обєми забруднюючих речовин, зокрема, важких металів, через геохімічні особливості деяких поліських ландшафтів можуть спричинити серйозні геоекологічні проблеми. Оцінка гідротермічних станів ландшафтів з точки зору прогнозу формування міграційних потоків дає можливість сформулювати рекомендації щодо способів ефективного подолання негативних наслідків хімічного забруднення територій локального або, навіть, регіонального рівня, а також щодо вирішення управлінських питань у галузі охорони природи і моніторингу стану навколишнього природного середовища. Мета дисертаційного дослідження - визначити сезонні умови та закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах (на прикладі Київського і Чернігівського Полісся). визначити індикативні показники і характеристики для зясування умов латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах;Закономірності латеральної міграції забруднюючих речовин з точки зору їх залежності від зміни гідротермічних та аеродинамічних обстановок у ландшафтах у згаданих роботах майже не розглядаються. Проявом просторового обміну речовин, що спричинює їхню диференціацію між ландшафтними комплексами, є латеральна міграція - переміщення хімічних елементів і сполук із горизонтальними водними потоками - поверхневим і підземним стоком, а також повітряними потоками. Найважливішими геохімічними характеристиками ґрунту як основного середовища міграції хімічних елементів у ландшафтних комплексах, що впливають на міграційну здатність елементів і можливість утворення певних асоціацій хімічних елементів, є склад типоморфних елементів, вміст хімічних елементів, кислотність/лужність (РН), окисно-відновний потенціал, вміст гумусу, гранулометричний і мінералогічний склад ґрунтів, їхня сорбційна ємність. До даних про ландшафтно-геофізичні умови території для аналізування міграційних умов включено показники гідротермічного, аеродинамічного режимів з метою акцентувати увагу на найдинамічніших характеристиках ландшафтних комплексів: коливання температури повітря, поверхні ґрунту і його верхнього кореневмісного шару (0-20см); вологість повітря і ґрунту; кількість, інтенсивність і періодичність атмосферних опадів; показники просторової варіації висоти снігового покриву; режим випадання снігу та сніготанення; вітровий режим. Формування міграційної структури ландшафтів за зимових сезонних станів ландшафтів визначається пануванням відємних температур повітря, промерзанням ґрунтового покриву, атмосферними опадами головним чином у вигляді снігу, встановленням і тривалим збереженням снігового покриву.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукового завдання щодо комплексного врахування і аналізу геохімічного і геофізичного аспектів функціонування ландшафтних комплексів для визначення сезонних умов латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах, зясованих на прикладі ключових ділянок у Київському і Чернігівському Поліссі. Латеральна міграція забруднюючих речовин у поліських ландшафтах відбувається при значній мозаїчності ландшафтних комплексів, контрастних ландшафтно-геохімічних умов міграції. Загальними сезонними закономірностями латеральної міграції забруднюючих речовин у поліських ландшафтах є такі: виникнення латеральної міграції протягом року повязане із станами ландшафтів, сформованих внаслідок стрибкоподібної зміни градієнтів гідротермічного режиму, що призводить до різкої зміни умов міграції у ландшафтних комплексах - сніготанення, зміни фізичних і хімічних характеристик ґрунтів (промерзання/відтавання, насичення вологою, підвищення міграційної активності хімічних елементів тощо). Пік інтенсивної водної латеральної міграції забруднюючих речовин спостерігається під час ранньовесняних станів: при сніготаненні і сходженні заплавних вод, імпульсивні спалахи активізації поверхневого водного перерозподілу речовин протягом року - під час злив або інтенсивних відлиг.