Основні питання епізоотології і діагностики сетаріозу великої рогатої худоби. Порівняльна оцінка ефективності лікарських засобів. Вплив солей амонію на преімагінальні стадії розвитку кровосисних комарів. Розробка заходів боротьби з цією інвазією.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Галат Владислав Федорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван Степанович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та токсикології кандидат біологічних наук, професор Шендрик Любов Іванівна, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та інвазійних хвороб Захист відбудеться “26” червня 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Проблема сетаріозу великої рогатої худоби є актуальною, оскільки хвороба постійно реєструється в різних регіонах України і завдає тваринництву значних економічних збитків (Дахно І., Шкурка К., Дахно Г., Коваленко О., 1999; Запуговченко К., Супрун М., 2000; Дідаш К.В., Сорока Н.М., 2003; Шендрик Л., Короленко Л., Пруненко А., 2003; Галат В.Ф., Сорока Н.М., 2004). Аналіз вітчизняних літературних джерел свідчить про появу в останні роки нових неблагополучних пунктів з сетаріозу великої рогатої худоби на території нашої країни: в Херсонській (Двойнос Г.М., 1986), Сумській (Дахно І.С. та ін., 1999), Київській, Вінницькій (Поживіл А.І. та ін., 1999), Черкаській (Запуговченко К., Супрун М., 2000), Житомирській, Кіровоградській та Донецькій (Сорока Н.М. та ін., 2001), Дніпропетровській (Шендрик Л., Короленко Л., 2003) та Харківській (Щетинський І.М., 2004) областях. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних наукових досліджень, виконаних згідно з тематикою кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету “Вивчити цикл розвитку збудників, епізоотологію, патогенез, імунітет сетаріозу великої рогатої худоби та розробити заходи боротьби і профілактики цього гельмінтозу” (номер державної реєстрації 0101U003463). провести порівняльну оцінку ефективності вітчизняних та зарубіжних лікарських засобів, виготовлених на основі макроциклічних лактонів, у боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби; вивчити і оцінити вплив байофлаю на основні морфологічні та біохімічні показники крові великої рогатої худоби (кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограма, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), вміст гемоглобіну, загального білку, сечовини, креатиніну, холестерину, активність амілази, аланін-та аспартатамінотрансферази (АЛАТ, АСАТ), лужної фосфатази); епізоотологія сетаріоз преімагінальний інвазіяРоботу виконували упродовж 2003-2005 рр. на базі наукової лабораторії кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету, лабораторії біохімії та ендокринології Інституту онкології Академії медичних наук України, а також в неблагополучних з сетаріозу великої рогатої худоби тваринницьких господарствах Київської області. Для дегельмінтизації великої рогатої худоби, ураженої личинками сетарій, застосовували вітчизняні лікарські засоби нововерм, бровермектин інєкційний і бровермектин у гранулах та зарубіжні - баймек і дектомакс. Ефективність протисетаріозних лікарських засобів визначали через 14, 30 та 45 діб після останньої дегельмінтизації хворої на сетаріоз великої рогатої худоби на підставі лабораторних досліджень крові та виявленні в ній личинок круглих гельмінтів. Гематологічні та біохімічні дослідження великої рогатої худоби здійснювали на початку досліду та через 7, 14 і 28 діб після застосування цього препарату. З метою встановлення ураженості великої рогатої худоби збудником сетаріозу залежно від віку було поставлено дослід на 30 тваринах: корови у віці 7-8 років (10), нетелі у віці 2 роки (10), телята у віці близько одного року (10).У дисертації наведено нові дані щодо епізоотичної ситуації з сетаріозу великої рогатої худоби на Київщині. Здійснено пошук нових протипаразитарних препаратів, встановлено та проведено порівняння їх ефективності і вплив на організм великої рогатої худоби. Збудники сетаріозної інвазії великої рогатої худоби - круглі гельмінти Setaria labiato-papillosa паразитують в організмі тварин протягом року. Із 1680 екз. відловлених на великій рогатій худобі цих комах личинки S. labiato-papillosa були знайдені в 33 самок (2%). Найінтенсивніше нападають на велику рогату худобу комарі для живлення в червні (до 578 екз. за 3 хв.).