Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб"єктивна оцінка з боку автора.
Аннотация к работе
Вступ Сорокові і шістдесяті роки XIX ст. характерні великим піднесенням в російському громадському житті: все більше розвивається прагнення до народності і реалізму, боротьба за освіту народу. Це знайшло своє відображення в революційно-демократичній літературі та в живопису передвижників, а також у музиці. Пожвавлюється музично-громадське життя: організуються музичні товариства, розвивається концертна діяльність, створюється безплатна музична школа, відкриваються консерваторії в Петербурзі (1862 р.) і в Москві (1866 р.), розвивається професіональна музична освіта, створюються кадри музикантів-професіоналів Серед композиторів виникають різні творчі напрями. Главою і натхненником Могучої кучки був М.О. Балакірєв, учасниками - М.П. Мусоргський, О.П. Бородін, М.А. Римський-Корсаков і Ц.А. Кюї. Ця група поставила перед собою завдання - йти по шляху, наміченому М. І. Глінкою, і всемірно пропагувати його геніальну музику. Поряд з композиторами Могучої кучки творив П.І. Чайковський - глибоко національний композитор, творчість якого нерозривно повязана з російською музикою. Найбільшими її представниками були С. І. Танєєв, А.С. Аренський, С.В. Рахманінов і О.М. Скрябін. У 1882 році Рахманінов поступив в Петербурзьку консерваторію, де три роки вчився у професорів Демянського і Сакетті. Перші зарубіжні гастролі Рахманінова як піаніста і диригента, виконавця власних творів, - в Лондоні в 1899 році - пройшли блискуче.