Доведення варіабельності левалуазьких комплексів Поділля і Прикарпаття як у територіальному, так і у хронологічному аспектах. Виділення локальних середньопалеолітичних індустрій за класифікацією кам’яних артефактів і характером провідних знарядь праці.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Історичні науки - 07.00.04 - АрхеологіяСтанко Володимир Никифорович, Одеський державний університет імені Іллі Мечнікова, декан історичного факультету доктор історичних наук Анісюткін Микола Кузьмич, Інститут історії матеріальної культури, Російська Академія наук, провідний науковий співробітник відділу палеоліту доктор історичних наук, професор Амірханов Хізрі Амірханович, Інститут археології, Російська Академія наук, завідувач відділом археології камяного віку Захист відбудеться 15 грудня 2003 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 при Інституті археології НАН З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту археології НАН України (04210 м.Середній палеоліт у ранній історії людства займає величезний проміжок часу і має принципово важливе значення як перехідна доба, що завершилась виходом на арену людини сучасного фізичного типу - Homo sapiens sapiens. Останні дослідження у Європі дають підстави проводити нижню межу середнього палеоліту на рівні 300 тис. р. тому і виділяти два періоди: ранній - час формування неандертальців, поява техніки левалуа і знарядь на сколах, киснево-зотопні стадії 7, 6 (300 - 130 тис. р. тому) і пізній - класичні неандертальці, культури левалуа-мустьє і мікоку, киснево-ізотопні стадії 5, 4 (130 - 40 тис. р. тому) (Kozlowski J.K., 1999, s. Продовжувалось вивчення опорної мустьєрської памятки Пронятин, закладені нові розкопи на багатошаровій памятці Великий Глибочок І, розпочаті розкопки Ігровиці І. За цей час вималювались нові середньопалеолітичні осередки на Поділлі - на півночі Буглівська група (стоянки Буглів V і Ванжулів І), на півдні - Нічлавська група (памятки поблизу Пилипче та Устя) і Галицька група (стоянки Єзупіль і Колодіїв). У період середнього і верхнього плейстоцену Поділля знаходилось практично поміж тундровим, степовим і гірським ландшафтами, а також в осередку специфічних соціально-історичних факторів (зона стику міграційних течій "північного" і "південного" шляхів поміж Центральною та Східною Європою), що також дає підстави розглядати досліджувану територію як особливо важливу для вирішення багатьох питань палеолітознавства і визначає її актуальність.У розділі зроблено короткий огляд фактичних джерел пізньоашельської доби на заході України і сусідніх територіях (термін “пізній ашель” вживається у традиційному для українського палеолітознавства періодизаційному, а не культурно-типологічному значенні). Першу памятку раннього палеоліту у Західній Україні відкрито у 1946 р. Після цього появилися ашельські місцезнаходження як на алювіальному березі Дністра, так і на високих оглядових терасах ріки (Лука-Врублівецька ІІ-ІІІ, Мусорівка, Бабин, Буківна IV, Лутарія, Пригородок IV, Кетроси, Кишлянський Яр та ін.). Загалом, камяні комплекси домустьєрської епохи є або невеликими колекціями (нижній шар гроту Вихватинці), або ж при значній кількості матеріалів не мають стратиграфічної позиції. До цього короткого списку необхідно зарахувати стратиграфічно чіткі культурні шари ІІІ і ІІІ-Б Великого Глибочка І і багату колекцію шару І Буглова V.Базові стоянки (Молодове І, V, Кормань IV, Кетроси, Касперівці І та інші) знаходяться усередині каньоноподібної долини ріки, на другій терасі, біля крутих стінок коріних відкладів, неподалік від води. Характер природного оточення первісної людини середнього палеоліту на Поділлі і в Придністровї у різні роки вивчали такі спеціалісти: палеогеографи Ю.Полянський, І.Іванова, А.Богуцький, Т.Мадейська, М.Ланчонт, П.Езартс, А.Яцишин, П.Волошин; літологи Р Раціновський, С.Сеул, К.Конєцка-Бетлей; палінолог М.Комар, малакологи Р.Дмитрук, В.Александрович; палеозоологи Н.Белан, В.Бібікова, К.Татарінов, П.Войтал, А.Надаховський та інші. Найважливіші ТЛ-дати для памяток середнього палеоліту Поділля (у тис. років): Пронятин (надгорохівський лес) - 85 7; Великий Глибочок І (горизонт А1 коршівського грунту) - 175 13; Буглів V, зачистка №5 (середньоплейстоценовий лес) - 220 12; Буглів V, зачистка №4 (горохівський комплекс) - 140 19; Ігровиця І (верхньоплейстоценовий лес) - 95 7; Єзупіль (верхньоплейстоценовий лес) - 100 7; Єзупіль (культурний шар ІІІ) - 155 11; Ванжулів І (середньоплейстоценовий лес) - 156 11; Ванжулів-Карєр (горохівський грунт) - 141 13; Ванжулів-Голда (горизонт В коршева) - 102 9; грот Прийма І (за С14, кістки із культурного шару мустьє) - 45,6 0,5. До ранньовюрмських інтерстадіалів (надгорохівська соліфлюкція) на Поділлі належать культурні горизонти Пронятина, Ігровиці І (шар ІІ), Долішнього Івачова І (шар ІІІ), Ванжулова І (шар ІІІ), мабуть, Великого Глибочка І (шар ІІІ-А), Буглова V (шар ІІ), Єзуполя (шар ІІ), Колодієва (окремі артефакти). За висновками І.Іванової, усі пять культурних шарів Молодового І належать до брьорупського і післябрьорупського періоду, шар 12 Молодового V - до брьорупського інтерстадіалу, шар 11 - до проміжкового періоду між брьорупом та одераде, шар 11б - до періоду одераде, шар 11а - до інтерстадіалу моєрсхофд.