Визначення хронологічних рамок середньопалеолітичних індустрій Криму. Аналіз взаємозв’язку седиментаційних процесів на палеолітичних пам’ятках. Встановлення взаємозв’язку між топографічними характеристиками поселень і ресурсними базами територій.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇЗ дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту археології НАН України (04210 м. В дисертації розроблено хронологію технокомплексів і фацій середнього палеоліту Східної Європи. Левалуа-мустьєрський, мікокський і мустьєрський пластинчастий технокомплекси відображають культурно-стилістичну варіабельність середнього палеоліту Східної Європи. Головні положення дисертації будуть використані при написанні найдавнішого періоду первісної історії Криму, України і Східної Європи. This dissertation proposed the chronology of the Middle Paleolithic technocomplexes and facie in Eastern Europe, established the natural and anthropological factors which caused the typological variability.Тобто, для вирішення проблеми типологічної варіабельності необхідне проведення аналізу всіх її складових частин, тоді як наведені складові частини охоплюють майже всю середньопалеолітичну проблематику. Останнім часом було встановлено, що типологічна варіабельність середнього палеоліту Криму представлена 4 групами памяток з типолого-статистично різними колекціями кремяного інвентарю: західнокримськими, аккайськими, старосільськими, кііккобинськими (Колосов, Степанчук, Чабай, 1993, Чабай, 2004). У більш загальному плані актуальність запропонованої теми полягає у визначені співвідношення проявів антропогенних та природних чинників в археологічному матеріалі. Обєктом дослідження є матеріали 27 стратифікованих багатошарових середньопалеолітичних стоянок Криму, що аналізуються як сукупність проявів антропогенних та природних факторів. Запропонована якісно нова періодизація середнього палеоліту Криму і Східної Європи, що ґрунтується на абсолютній радіометричній хронології подій, які відображають появу або зникнення тих або інших технологічних традицій на тих або інших територіях півдня Східної Європи.Виходячи з поширених у першій половині минулого сторіччя уявлень щодо еволюції первісного суспільства, середньопалеолітичні комплекси Криму були підрозділені на стадії розвитку. Проте, наявність різних типологічних структур кремяних комплексів апріорі почала сприйматися, як відображення етно-культурних чинників, що є одним з основних постулатів культурно-стилістичної парадигми в середньопалеолітичних дослідженнях. В результаті на території Криму, на основі типолого-статистичного методу аналізу артефактів, були виділені чисельні мустьєрські культури і типи памяток (Гладилин, 1971, 1976, 1985). Фактично, був поставлений знак рівності між типологічними структурами і етно-соціальними утвореннями неандертальських суспільств, або, іншими словами, форми типологічної варіабельності ототожнювались зі здогадним змістом типологічної варіабельності. Наприкінці минулого сторіччя було доведено, що типологічна варіабельність середнього палеоліту Криму представлена чотирма культурами / фаціями: західнокримською, аккайською, старосільською і кііккобинською (Колосов и др., 1993).Запропонована в даній роботі комплексна методика вивчення змісту типологічної варіабельності складається з шести основних груп методів: радіометричних датувань, палеокліматичних, зооархеологічних, геоархеологічних, типологічних і технологічних досліджень. Також значну роль в визначенні стилістичної варіабельності відіграють методи реконструкції технологій кременеобробки: ремонтаж, аналітичний метод визначення специфіки обробки кременю і моделювання способів використання кремяної сировини. Чіткий звязок між технологічними і типологічними ознаками набув форми виділення технокомплексів в верхньому (Аникович, 1991) та середньому (Ronen, Weinstein-Evron 2000) палеоліті. Загалом, в середньому палеоліті Східної Європи запропоновано розрізняти три технокомплекси: мікокський, левалуа-мустьєрський та пластинчастого мустьє (Чабай, 2003). Типологічні ознаки мікокського технокомплексу полягають в наявності наступних обовязкових типів знарядь: двобічні симетричні і асиметричні вістря та скребла, часто з обушками, прості та конвергентні скребла, часто з різноманітними вентральними потоншеннями.А впродовж приблизно останніх 5 тис. років еволюції середнього палеоліту в Криму співіснували мікокські, західнокримські, “східноселетські” та оріньяцькі індустрії. Перший період - ранній, 120/110 - 55/50 тис. років тому, охоплює час від останнього інтергляціалу до інтерстадіалу Моерсхоофд, включно, і був повязаний з практично неподільним “пануванням” мікокських індустрій на території Криму (Табл. Третій період - перехідний, 38/36 - 29/28 тис. років тому (інтерстадіал Хунеборг - інтерстадіал Денекамп), відбиває співіснування ранніх верхньопалеолітичних оріньяцької та східноселетської індустрій з середньопалеолітичними мікокськими і західнокримськими комплексами. Дані комплекси були знайдені в гротах (Шайтан-Коба, Карабі Тамчин) і стоянках просто неба (Кабазі ІІ) і завдячують своїй появі різним сполученням темпів акумуляції літологічних і культурних відкладів.