Дослідження історико-філософських вимірів проблеми сенсу історії. Визначення місця та ролі сенсоісторичних уявлень в різноманітних формах суспільного світогляду. Проведення детального аналізу впливу суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.Захист відбудеться 18 червня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.161.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук в Інституті філософії імені Г.Сковороди НАН України, адреса: 252001, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України (Київ-1, вул. В дисертації аналізуються основні типи розуміння сенсу історії, їхній вплив на суспільний світогляд та на світоглядну орієнтацію особистості, визначається місце та роль сенсоісторичних уявлень у різноманітних формах суспільного світогляду. Досліджується вплив суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії на визначення особою сенсу власного буття, на вибір світоглядних орієнтирів життєдіяльності. В дисертації показано, як емпіричні фактори життєвої ситуації спонукають до пошуку нових метафізичних підстав буття, обгрунтовується думка про можливість наявності у світогляді суспільства та особи неусвідомлених архетипів, що також зумовлюють вибір особою певних метафізичних підстав.Прогресивістські концепції ходу історії, які, можливо і не втратили свого значення, продемонстрували певну невідповідність реальним історичним перетворенням, що породили цілу низку проблем, повязаних з питаннями про сенс історичного поступу, зокрема, про сенс історії взагалі, про трансформацію світовідчуття в епоху радикальних перетворень, про співвідношення сенсу історії та сенсу буття особи, про місце особистості в хитросплетінні факторів, що зумовлюють еволюцію суспільства. Мова йде не лише про дослідження сенсу історії та місця в ній особи, здійснених М.Бердяєвим, К.Ясперсом, М.Хайдеггером, О.Шпенглером, А.Тойнбі та ін. Мова повинна йти про вироблення синтетичної, або, як вважав Гегель, конкретної точки зору, яка б поєднувала протилежні підходи, оскільки кожен з них, хоч і однобічно, але істинно відображає той чи інший аспект сенсу історії, її поступу та місця особи в еволюції суспільства. Друга обставина, яка актуалізує обрану тему, стосується практики викладання історії, соціальної філософії та історіософії, їх виховного значення щодо формування світоглядних орієнтацій особистості. І хоч К.Маркс і Ф.Енгельс, як згодом і їх послідовники, називали цих мислителів “ідеалістами у поглядах на історію”, вони все ж підготували основу історичного пізнання, започаткували методологію включення наявних концепцій сенсу історії як в соціальну теорію, так і в соціальну практику.У першому розділі “Історико-філософські виміри проблеми сенсу історії” віднайдені та проаналізовані головні типи розуміння сенсу історії, що знайшли своє відображення у творах найбільш яскравих представників світової філософії. Показано, що той чи інший тип бачення сенсу історичного процесу майже однозначно корелюється з образом часу, оцінкою його модусів (минулого, теперішнього, майбутнього), з уявленнями про форму плину історії (коловорот, прогрес, регрес). Прогресивізм Нового часу співіснує з концепціями коловороту (Віко), за якими історія не має фінальної мети, а її сенс полягає у збереженні роду людського. Смисл історії - культура, творчість, здійснювана конкретними, “тут-і-тепер” діючими індивідами, які і вносять сенс у історію, відповідаючи на “виклики” “граничних ситуацій”. На основі розгляду питання про роль сенсоісторичних уявлень щодо конституювання певного типу світобачення взагалі вдалося сформулювати таке визначення світогляду: світогляд - це сукупність усвідомлюваних та неусвідомлюваних архетипів, вірувань, уявлень, міфологем, знань людини про навколишній світ (природа, історія, дух), про себе (походження, призначення, належний спосіб буття), та про наявні і можливі відношення людини до світу і світу до людини.
План
2. Головний зміст дисертаціїГоловний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора
1. Єсипенко Д.М. Місце сенсоісторичних уявлень в різних типах суспільного світогляду // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В.Лях. - Вип. 2. - К.: Стилос, 1998. - С. 63-79.
2. Єсипенко Д.М. Граничні ситуації та їхній вплив на сенсоісторичні чинники індивідуального світогляду // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В.Лях. - Вип. 3. - К.: Укр. Центр духов. культури, 1999. - С. 142-155.
3. Єсипенко Д.М. Формування змісту поняття “сенс історії” в історії філософії // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В.Лях. - Вип. 4. - К.: Укр. Центр духов. культури, 1999. - С. 79-86.
4. Єсипенко Д.М. Сенс історії та сенс буття особи: доля, свобода, вибір // Історія філософії: досвід теоретичної саморефлексії: Зб. статей. - Вип. 1. - К.: Заповіт, 1998. - С. 18-19.
5. Єсипенко Д.М. Сенс історії як предмет історико-філософського дослідження // Історія філософії: досвід теоретичної саморефлексії: Зб. статей. - Вип. 1. - К.: Заповіт, 1998. - С. 63-64.
6. Єсипенко Д.М. Сенс історії як формоутворюючий чинник суспільного світогляду // Історія філософії: досвід теоретичної саморефлексії: Зб. статей. - Вип. 1. - К.: Заповіт, 1998. - С. 84-85.
7. Єсипенко Д.М. Соціально-філософські проблеми дослідження сенсу історії // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів: Зб. статей. - Вип. 2. - К.: Заповіт, 1998. - С. 20-23.
8. Єсипенко Д.М. Проблеми гуманізму та формування поняття “сенс історії” в концепції Дж. Віко // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів: Зб. статей. - Вип. 2. - К.: Заповіт, 1998. - С. 46-49.