Виявлення диференційних ознак, лексичного значення, дискурсивно-прагматичних властивостей та шкалярно-модифікуючої функції градуальних часток. Статус градуальної частки у частиномовній системі сучасної німецької мови, дискурсивно-прагматичні властивості.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукВодночас на подальше вивчення заслуговують такі системно-структурні характеристики градуальних часток, як їхнє лексичне значення, валентність, а також визначеність щодо їх омонімії чи поліфункціональності. Актуальність теми зумовлюється необхідністю перегляду та доповнення наявних знань стосовно градуальних часток з позиції комунікативно-функціональної парадигми. Мета дослідження полягає у виявленні диференційних ознак, лексичного значення, дискурсивно-прагматичних властивостей та шкалярно-модифікуючої функції градуальних часток. Арнольд); дистрибутивний аналіз з метою визначення всіх можливих синтаксичних позицій часток, їх сполучуваності; валентний аналіз, який дає змогу, з одного боку, встановити сполучувальну здатність градуальних часток, з іншого, - виявити сфери їхньої дії, екзистенційні та шкалярні імплікатури, пресупозиції тощо; компонентний та аналіз словникових дефініцій доповнюються на подальших стадіях дослідження контекстуальним аналізом у поєднанні з дистрибутивним, що дозволяє виявити синонімію, полісемію градуальних часток та їх граматичні омоніми; елементи дискурс-аналізу, що є релевантним для виявлення інформативності градуальних часток на рівні прагматичних пресупозицій та конверсаційних імплікатур, а також можливості їхнього функціонування як дискурсивних маркерів. У процесі аналізу застосовується метод трансформаційного аналізу, зокрема проводяться операції елімінації, субституції та пермутації, які необхідні для виявлення внеску градуальних часток в загальний зміст висловлювання, а також елементи статистичного аналізу для кількісної характеристики градуальних часток щодо їхньої омонімії.Той факт, що вже на рівні окремо взятого висловлювання з градуальною часткою до аналізу застосовуються такі поняття, як шкалярні та екзистенційні, конвенційні та конверсаційні імплікатури, пресупозиції та імплікації, аксіологічні характеристики тощо, є аргументом на користь висновку, що частки виконують інтегруючу функцію семантичного та прагматичного значень, а також дає підстави вважати, що частки є дискурсивними конекторами та слугують поряд з іншими експліцитними та імпліцитними засобами маркерами когерентності тексту / дискурсу. Значення та функції градуальних часток визначаються у роботі за комплексним аналізом на основі застосування таких понять: екзистенційна імплікатура (імплікатура існування фонових альтернатив домінанти сфери дії частки); шкалярна імплікатура (шкалювання фонових альтернатив відносно домінанти); прагматична пресупозиція (спеціальні припущення модусного характеру); сфера дії (валентні актанти частки); домінанта сфери дії (ко-конституент частки); фонові альтернативи (семантичні пресупозиції домінанти); шкалярний аргумент (домінанта та фонові альтернативи); шкалярний вимір (кількість шкалярних аргументів); шкала зони норми (шкалярний вимір лексичного значення домінанти). Результатом цього аналізу є такі висновки: Частки є полісемантичними, на цій основі вступають у синонімічні звязки з іншими частками та виявляють омонімічні звязки з іншими частинами мови. За своїм вихідним значенням, на основі семантико-прагматичного оперування домінантою СД градуальні частки підлягають розподілу на такі групи: 1) Частки зі значенням залучення до ситуації (auch, noch, sogar, geschweige denn, selbst, nicht einmal, ebenfalls, gleichfalls). Вони розподіляються згідно значимості залученого учасника на такі підгрупи: а) частки зі значенням залучення учасника ситуації (домінанти) як надмірного (частки sogar, selbst): «Du wirst doch wohl nicht wollen, DAЯ sogar Dцrte fьr dich einsteht, wдhrend du selber gar nichts tust?» (Grasmeyer, S.Градуальні частки мають свої функціональні, синтаксичні, семантичні та прагматичні особливості, на основі яких вони відрізняються від інших незмінних слів. На цій основі частка трактується в роботі у вузькому розумінні зі статусом самостійної частини мови. Градуальні частки як експліцитні та імпліцитні градуатори належать до мовних засобів вираження семантичної категорії градуювання. Складність феномена градуальної частки проявляється в тому, що вони є полісемантичними, вступають в омонімічні звязки з частками інших субкласів та іншими частинами мови. На основі свого інтегрованого семантико-прагматичного значення градуальні частки вводять учасника в ситуацію як надмірного, додаткового, ексклюзивного, пріоритетного.