Шляхи формування і час становлення українських прізвищ. Особливості утворення лексико-семантичних групи прізвищ від імен, за походженням або за місцем проживання, за соціальною приналежністю, від фізичної чи психічної властивості їх першого носія.
Аннотация к работе
Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнородної торгівліПрізвище - це набуте відразу після народження у спадок від батька або матері офіційно закріплене за конкретним родом незмінне спадкове найменування особи, яке при реєстрації шлюбу переходить від чоловіка дружині або навпаки, і в офіційні практиці називання в обовязковому порядку додається до власного імені і назви по батькові. У такому плані налічуємо чотири основні лексикосемантичні групи прізвищ, утворених 1) від імен; 2) за походженням або за місцем проживання; 3) за соціальною (класовою) приналежністю або за постійним заняттям (професією), 4) від якоїсь індивідуальної ознаки (найчастіше фізичної чи психічної властивості) їх першого носія. Ясно, що коли виникла потреба у розрізненні людей, які мали ознакові імена, а згодом у створенні постійних прізвищ, то першою базою для цього стали саме імена - переважно батька, матері або діда. Прізвища даного типу поділяються на дві групи: 1) Прізвища, які загально вказують на походження: а) Прізвища на означення національності предка: Венгер, Венгерович; Заставивши прізвище Балич з назвою села Баличі, приходимо до висновку, що тут не людина одержала назву за походженням, а, навпаки, село одержало свою. назву від жителів - Баличів (патронімічна назва від первісного прізвиська Бала).