Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників на позначення розміру в німецькій мові з визначенням її ядра, основного і периферійного складу. Аналіз парадигматичних зв’язків, лексичної сполучуваності та синтагматичних партнерів прикметників.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства. Кантемір Сергій Олександрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри теорії та практики перекладу. Захист відбудеться „18” квітня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м.Увагу вчених привертають різні лексико-граматичні класи слів, однак найчастіше мовознавці акцентують увагу на так званих „ознакових” лексемах, зокрема прикметниках. Проблема польової семантики прикметників з їх широким діапазоном лексичної сполучуваності належить до недостатньо вивчених, хоч вони досить багаті своєю семантикою і активно вступають в синонімічні та антонімічні звязки та відношення. Прикметники на позначення розміру в сучасній німецькій мові, їх лексичне, семантичне та концептуальне поля, а також відношення, у яких перебувають елементи вказаних угрупувань, ще не були предметом спеціального системного дослідження. Поставлена мета передбачає розвязання таких завдань дослідження: 1) інвентаризувати лексико-семантичну групу (далі - ЛСГ) прикметників на позначення розміру та визначити структуру ЛСГ - ядро, основний склад, периферію; Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній за допомогою статистичних методів здійснено детальне комплексне дослідження ЛСГ прикметників на позначення розміру; за допомогою спеціальної методики визначено структуру групи - ядро, основний склад, периферію; досліджено парадигматичні відношення між елементами групи на основі аналізу семантичних і структурних особливостей шляхом аналізу тлумачних і синонімічних словників та з урахуванням сполучувальних властивостей прикметників з семантичними підкласами іменників, установлених шляхом аналізу художніх текстів; розглянуто синонімічні й антонімічні відношення між елементами ЛСГ; проаналізовано сполучуваність досліджуваних прикметників у моделях „досліджуване слово-прикметник підклас слів-іменників” та „досліджуване слово прикметник слово-іменник”; за допомогою компонентно-квантитативного аналізу описано семантичне поле прикметників на позначення розміру; зроблено спробу дослідити структуру концептуального поля „розмір” у німецькій мові за допомогою якісного і кількісного аналізу.У першому розділі - „Теоретичні та методологічні передумови дослідження лексико-семантичної групи прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові” розглянуто загальні теоретичні передумови дослідження прикметників на позначення розміру (1.1.), а також проблеми, які стосуються безпосередньо теми дослідження (лексичне значення (1.2.), критерії синонімічності (1.3.), полісемія (1.4.), лексико-семантичне поле (1.5.), концепт (1.7.); зясовано й описано деякі методи виокремлення ЛСГ (1.6.) та методи дослідження системних відношень у лексиці (дистрибутивно-статистичний метод, компонентний аналіз та ін.) (1.8.). Погоджуючись загалом з тим, що лексичне значення - складне утворення, ієрархічна структура, ми слідом за іншими дослідниками виділяємо у багатошаровому комплексі лексичного значення такі конституенти: „семантика” (інформація про предмети та явища зовнішньої дійсності, що позначається словом), „прагматика” (інформація про умови комунікації), „синтактика” (інформація про правила вживання знака), „сигматика” (інформація про характер співвідношення між контекстом ситуації та контекстом вживання мовних одиниць); при цьому розрізняємо два компоненти: референт (окремий предмет чи позамовна ситуація) і денотат (клас однотипних предметів чи ситуацій, обєднаних загальною ознакою). У другому розділі - „Частотні та синтагматичні властивості лексико-семантичної групи прикметників на позначення розміру в сучасній німецькій мові” - здійснено інвентаризацію ЛСГ (2.1.); описано семантику прикметників на позначення загального та конкретного розміру (2.2.); обґрунтовано вибір матеріалу дослідження (2.3.); розглянуто частотні характеристики прикметників розміру, що дає змогу уточнити склад поля (2.4.); розглянуто особливості лексичної семантики прикметників (2.5.) та поняття сполучуваності у лінгвістиці (2.6.); досліджено сполучуваність прикметників з семантичними підкласами іменників (2.7.) та з окремими іменниками (2.8.); проведено порівняльний аналіз синтагматичних звязків ядерних прикметників розміру на основі аналізу словників.