Дослідження механізму формування у творах Олеся індивідуально-авторських значень символів. Аналіз семантики символів письменника з точки зору читацької проекції тексту. Виявлення ролі вертикального контексту у процесі утворення символічного значення.
Аннотация к работе
Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукКінець ХХ ст. в українському мовознавстві позначений посиленою увагою науковців до поетичного мовлення письменників, творчість яких довгий час не була предметом вивчення як у літературознавстві, так і мовознавстві (дослідження Д. Дослідження семантики індивідуально-авторських символів у художніх текстах набуває особливого значення, оскільки ці символи, з одного боку, відбивають національну мовну картину світу, а з другого, - будучи елементами індивідуальної мовної картини світу, відображають авторський світогляд і світовідчуття. У нашому дослідженні поетичного мовлення Олеся актуальними вважаємо такі дві взаємозумовлені й тісно взаємоповязані проблеми: 1) вивчення символів на тлі етнокультури, що дозволяє зясувати, яким чином вони відбивають національну картину світу; 2) функціонування символів у художньому тексті поета, їх роль у створенні ідіостилю та відображенні індивідуальної мовної картини світу. Поставлена мета передбачає розвязання таких завдань: - окреслити поняття “символ”, що є вихідним у дисертаційному дослідженні, визначити його характеристики; Визначені методологічні засади й поставлені завдання передбачають використання в дослідженні таких методів, як: метод семантико-стилістичного аналізу, що дозволяє розкрити конструктивні можливості символів у поетичних текстах Олеся; метод семно-компонентного аналізу, за допомогою якого виявляються актуалізовані в символічному значенні індивідуально-авторські смисли; метод психолінгвістичного експерименту - дає можливість встановити співвідношення між загальним та індивідуальним; метод лінгвокультурологічного аналізу - використаний для визначення ролі етнокультурного контексту в процесі формування символічного значення; метод концептуального аналізу дозволяє виявити світоглядні домінанти, описати ментальний лексикон поета; квантитативний, описовий і таксономічний методи.У першому розділі “Сутність поняття “символ”, його основні характеристики” розглядається історія питання, визначаються вихідні теоретичні засади дослідження, зокрема встановлюється, що таке символ, які він має характерні риси, яким чином повязаний із ритуалом і міфом, за якими критеріями визначається в поетичному тексті, яку семантичну структуру має. Благодатний ґрунт для вивчення поняття “символ” засобами лінгвістики підготували численні дослідження з фольклористики, культурології, міфології, етнографічні матеріали, літературознавчі студії, філософські пошуки природи символу, відкриття несвідомого та механізмів дії символів сновидінь у психології. Аналіз співвідношення символу й суміжних явищ показує практично всюдисущу символічну функцію, яка, як виявилося, притаманна образові, знаку (власне, на цих семіотичних поняттях символ і базується), метафорі, порівнянню, фразеологізму, що підтверджує думку О. Цей процес супроводжується трансформаціями семантичної структури символу, у якій спостерігаються розширення (любисток як символ братерської любові й злагоди в поезії “На цвинтар сумно не ідіть...”), звуження (змія - символ душевного болю в поезіях “Гарячий день, що бивсь тривожно...”, “В той час, коли від муки і безславя...”) й конкретизація значення (фенікс в поетичному світі Олеся символізує національне відродження), меліоративні зміни (символ гуси в поезії “Гуси чи лебеді в небі пливуть...” позначає рідний край, батьківську домівку) й пейоративні (гуси як символ рабської покори, національної несвідомості в поезії “Пролинуть їх міщанські дні...”), зумовлені позамовними факторами. Аналіз конотації символів Олеся дав змогу зробити такі висновоки: 1) індивідуально-авторські смисли художніх символів митця при однакових показниках емоційно-оцінної конотації мають вищий ступінь експресивності порівняно із символами, вжитими в традиційному значенні (показовими є, наприклад, орнітосимволи сич і сова); 2) у семантиці художніх символів Олеся спостерігаємо поляризацію емоційно-оцінного потенціалу лексем-прототипів символів (орнітосимволи ворон, курка, пінгвін, сич, сова, яструб мають нульовий індекс меліоративності та індекс пейоративності - 1, а орнітосимволи голуб, лебідка, лебідь, сокіл, фенікс мають нульовий індекс пейоративності й індекс меліоративності - 1).