Зіставне вивчення семантичного потенціалу найменувань частин тіла (НЧТ) у стандартній мові, в сленгу та в термінології. Типи походження та розповсюдження НЧТ. Виявлення універсальних та специфічних особливостей розвитку семантики досліджуваних одиниць.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі германської філології Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Каліущенко Володимир Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології, декан факультету іноземних мов Донецького національного університету. Захист відбудеться "18" листопада 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.50), характеризуються високим рівнем полісемічності, частотності, спільністю походження, великим значенням для людини у наївній картині світу, як відображенні повсякденних, побутових уявлень людини про світ, та у лінгвістичній картині світу, як відбитті цих уявлень на певних мовних явищах (Н.О. Дослідження семантики НЧТ людини є вагомим у типологічному плані, воно дозволяє встановити кореляції між полісемією та лексичною стійкістю лексем, їх частотністю, розвитком первинних та вторинних значень, виявити певні особливості когнітивних процесів у різних народів. Дослідження історії розвитку значень НЧТ дає змогу пояснити спільні та відмінні риси у їх семантиці на сучасному етапі. Актуальність дослідження полягає у необхідності розробки лексичної типології, встановлення універсальних закономірностей у розвитку значень слів, що допоможе виявити спільні та відмінні риси семантичних процесів у різних мовах, обумовлені як лінгвістичними, так і національно-культурними чинниками. Відсутність системного дослідження семантики НЧТ, що базувалося б на матеріалі декількох мов, враховувало б особливості семантики НЧТ у різних функціональних стилях мови, містило б історичний коментар та статистичні дані, також є вагомою підставою вважати здійснене дослідження новим та корисним для розробки емпіричних засад вивчення ТГ лексики.У процесі розвитку значень НЧТ можна виділити два етапи, на яких відбувалися найбільш суттєві семантичні зсуви у лексичних значеннях НЧТ: 1) виникнення основного значення НЧТ (спільноіндоєвропейський та спільногерманський/ спільнословянський періоди); 2.3 Перенос значення (перерозподіл у межах тематичної групи: предмети домашнього вжитку/ частини тіла людини) відбувається за двома основними типами: 1) Метафоричний тип зміни значення НЧТ базується на відношеннях подібності між предметами: - метафоричний перенос із предмета на предмет: у нім. змішаний тип (метафора-метонімія), до цього типу належать НЧТ, у яких неможливо точно розрізнити у процесі якого семантичного зсуву метафоричного чи метонімічного виникло пряме значення: напр., нім. лексема Gesa? мала спочатку значення ‘місце відпочинку, місце, де сидять’, а потім почала означати ‘ту частину тіла, на якій людина сидить’, відбувся перенос за суміжністю, функцією та схожістю, англ. лексема body мала спочатку значення ‘барило, ємність - tub, vat, cask’, а потім набула значення ‘людське тіло’ - відбувся перенос за схожістю та суміжністю (людське тіло теж свого роду вмістилище для внутрішніх органів, і переносно для душі…), укр. лексема поперек походить від давньорус. перекъ - ‘ширина, поперечина’ - відбувся перенос на підставі просторових звязків та функцій. 2.5 У процесі розвитку значень НЧТ змінювалося співвідношення між первинними та вторинними в історичному плані значеннями: 1) Вихідне, первинне в історичному плані значення НЧТ повністю зникало: напр., сучасне значення нім. лексем Kopf, Haupt розвинулись із значення ‘жбан для пиття’, яке потім зникло, англ. лексема temple, запозичена із фр., виходила спочатку із значення лат. tempus - час, пояснення таке: у скроні людини бється пульс, свого роду природний хронометр; цікавою є також рос. лексема подмышка - первинне значення якої було перенесено із назви тварини ‘миша’ через схожість мязів, що скорочуються під пахвами та миші, що біжить. 3.1 Кожна з виділених груп характеризується спільністю моделей розвитку переносних значень на підставі подібності основних сем у прямому значенні: кваліфікаційної семи - частина (напр. нога - частина тіла), семи приналежності - "частина тіла людини" (нога - частина тіла людини), дихотомічної семи - семи протиставлення: "парна/непарна частина тіла" (нога - парна частина тіла), локативної семи, або ж семи розташування: верхнє, нижнє, умовно середнє положення (нога - розташована у нижній частині тіла), функціональної семи, що визначає виконання частиною тіла певних функцій: сенсорного сприйняття дійсності, опори, руху, виконання певних інструментальних функцій, функції складової іншої більшої частини тіла (нога - частина тіла людини, що виконує функцію органу руху та опори).У німецькій та англійській мовах майже однакова кількість НЧТ мають індоєвропейське походження, у словянських мовах переважають НЧТ спільнословянського походження