Дослідження специфіки відображення денотативного та конотативного аспектів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників. Основні проблеми лексикографування адвербіальних фразеологізмів.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор Гаврись Володимир Іванович, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор. Захист відбудеться “28” березня 2008 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул.Дослідження в галузі семантики фразеологічних одиниць (ФО) охоплюють у сучасній мовознавчій науці широке коло проблем, які розвязуються на матеріалі різних мов: антропоцентризм фразеологічної семантики (С.Н.Денисенко, О.В.Забуранна) та мови (О.С.Кубрякова, Л.І.Сахарчук), взаємодія фразотвірних компонентів у процесі формування узагальнено-образної семантики ФО (Л.Г.Золотих, С.Б.Пташник), внутрішня форма ФО та її функції (О.В.Кунін, О.Д.Райхштейн, Я.А.Баран), фразеологічна номінація (В.М.Телія, В.І.Крепель, Th.Schippan), роль прототипу у формуванні семантики ФО (В.І.Гаврись, А.Г.Назарян), емотивність (В.І.Шаховський, М.В.Гамзюк, Ch.Palm) та національно-культурна специфіка ФО (Є.М.Верещагін, В.Г.Гак, Д.О.Добровольський, О.І.Домашнєв, В.Г.Костомаров, С.М.Назаров, Ю.А.Фірсова, Cs.Foldes, В.Wotjak). У лексикографічному руслі предметом розвідок науковців є способи добору словникових дефініцій (СД) та методи їх побудови (В.В.Виноградов, П.М.Денисов, Х.Касарес, К.Попа, Ю.С.Степанов, А.А.Уфімцева, Л.В.Щерба, H.Henne, J.Rey-Debove, L.Zgusta), принципи наукової систематизації та лексикографування ФО в словниках різних типів (О.М.Бабкін, В.М.Білоноженко, А.М.Бушуй, Б.Ю.Городецький, О.І.Молотков, В.В.Морковкін, О.П.Пророченко, I.G.Olsanski, W.Fleischer, H.Burger), вивчення відображення денотативно-сигніфікативного аспекту фразеологічної семантики в дефініції (В.М.Телія, Д.П.Горський, Н.О.Стебелькова, Г.Д.Філановський, Т.С.Воробйова, Т.М.Зикова, І.Г.Носенко). Гіпотеза роботи полягає у припущенні того, що основна частина лексикографічної статті німецьких АФО зорієнтована на відображення денотативного й конотативного аспектів їхньої семантики. Відповідно, конотативний компонент семантики АФО німецької мови може відбиватися в лексикографічній статті через позначки, ілюстративну частину або етимологічний коментар. Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: метод фразеологічної ідентифікації залучено для визначення фразеологічності певного стійкого словесного комплексу; метод компонентного аналізу - для виявлення й опису семантичної структури німецьких адвербіальних фразеологізмів; аналіз за безпосередніми складниками на синтаксичному рівні - для дослідження синтаксичної структури словникової дефініції АФО; метод дистрибутивного аналізу - для виявлення синтагматичних особливостей німецьких АФО та зясування функцій ілюстративної частини лексикографічної статті; елементи кількісного аналізу - для представлення відсоткового співвідношення розрядів німецьких адвербіальних фразеологізмів, типів їх СД, варіативності досліджуваних мовних одиниць, ізоморфності реєстрових одиниць і дефініцій, а також порогів кодування конотації АФО.Отже, до німецьких адвербіальних фразеологізмів відносимо: 1) ідіоми, яким властива повна семантична монолітність компонентів: durch die Bank “без розбору” (досл. Враховуючи, що досліджувані мовні одиниці можуть бути за своєю структурою словосполученням, а за семантикою - словом, здатним фунціонувати як певна частина мови (В.М.Білоноженко, С.Б.Пташник та ін.), визначаємо такі структурні межі АФО: нижня межа - двокомпонентне утворення: mit Feuereifer “завзято, з вогником”; верхня межа - складне речення: wenn Ostern und Pfingsten auf einen Tag fallen (ugs.) “тоді, як рак свисне”. Для цілей пропонованої розвідки релевантною є мікроструктура словника, тобто, рівень лексикографічної статті, що передбачає визначення особливостей формування реєстрової частини лексикографічної статті німецьких АФО та вивчення кодування денотативного й конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у словниковій дефініції, а також у системі умовних позначок, у ілюстративній частині лексикографічної статті та в етимологічному коментарі (Я.А.Баран, М.І.Умарходжаєв, H.Henne, I.G.Olsanski). Функціональний підхід до вивчення досліджуваних мовних одиниць дозволив виокремити німецькі адвербіальні фразеологізми з чітко фіксованими структурними особливостями: фразеологізми з обставинним значенням (ФОЗ); адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці (АКФО); парні сполучення слів (ПСС). Обмежена сполучуваність спричиняє викривлення дефініції фразеологізму, напр.: aus Leibeskraften у словнику “Moderne deutsche Idiomatik” має дефініцію aus vollem Halse, laut (rufen, schreien, lachen, singen).