Дослідження семантики фразеологічних одиниць із компонентом "hund" у сучасній німецькій мові, окреслення смислового наповнення слова у німецькій мові ХХІ століття через термін, функціональний стиль та перенесене значення. Уточнення етимології елемента.
Аннотация к работе
Семантика фразеологічних одиниць із компонентом «hund» у сучасній німецькій мовіОкреслено смислове наповнення слова Hund у німецькій мові ХХІ століття через термін, функціональний стиль та перенесене значення, розглянуто й уточнено етимологію елемента, виявлено його первісну мотивацію - «одна із гірських тварин», що апелює до ранньоіндоєвропейської мови, простежено семантичний розвиток слова Hund в індоєвропейській мові, висвітлено пряме й перенесене значення аналізованого компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць німецької мови ХХ-ХХІ століть. Мюллер), дало змогу зробити висновки щодо обмеження лексичних засобів вербалізації семантики собаки. Іменник характеризується граматичними категоріями роду (чоловічий), числа (однина, множина), відмінка (називний, давальний, знахідний), означеності (означений артикль), неозначеності (неозначений артикль), вилучення (нульовий артикль), займенник диференційовано за семантичною ознакою і відображено третьою особою в множині називного відмінка; виділено його паралельні функції: сполучник та підмет підрядного речення. Дані висновки підтверджують широковідомі міркування лінгвістів щодо переходу терміна в загальновживану лексику, семантичного розвитку слова під впливом мовних і позамовних чинників, а також вияву семантичного потенціалу слова в комунікативному та прагматичному аспектах. Очерчено смысловое наполнение слова Hund в немецком языке ХХІ века сквозь призму термина, функционального стиля и переносного значения, рассмотрено и уточнено этимологию элемента, выявлено его первичную мотивацию - «одно из горных животных», которая восходит к раннеиндоевропейскому языку, прослежено семантическое развитие слова Hund в индоевропейском языке, освещено прямое и переносное значения исследуемого компонента в семантической структуре фразеологических единиц немецкого языка ХХ-ХХІ веков.Відповідно до мети необхідно вирішити такі завдання: 1) окреслити смислове наповнення слова Hund у сучасній німецькій мові; 2) розглянути етимологію зооніма Hund; 3) описати пряме й перенесене значення Hund у семантичній структурі ФО. У ході дослідження використано як загально-наукові (аналіз, синтез) методи, так і лінгвістичні в тому числі аналіз словникових дефініцій для зясування смислового та змістового наповнення феномену, етимологічний аналіз для встановлення первісної мотивації слова Hund, контекстуальний аналіз для виокремлення названого елемента в семантичній структурі сучасних німецькомовних фразеологічних одиниць, описовий метод для висвітлення семантичних властивостей емпіричного матеріалу, дистрибутивно-валентний аналіз для виявлення позиції і взаємодії слова Hund з іншими компонентами ФО та реконструкції його контекстуального значення, метод кореляції мовних та позамовних чинників для окреслення культурної, соціальної та психологічної сфери етносу. У цьому контексті термін «Hund» узагальнює ознаки диких і свійських тварин, номінує цих тварин як клас ссавців родини собачих, характеризує їхні функції: дикі собаки, що мешкають у природі і не були приручені людиною, «контролюють» чисельність тварин і знищують слабких і хворих особин; свійські собаки - охороняють майно / хазяїна / обійстя, пасуть худобу, допомагають на полюванні, обслуговують наукову діяльність людського суспільства. Спостереження над емпіричним матеріалом показує [1; 3; 6; 10; 11], що семантика Hund повязана з двома лексико-граматичними класами слів: іменником, що вживається в однині Lass den Hund bellen, singen kann er nicht [1, c. 34], 3) нульовим alter Hund «лайл. старий пес; юр. жарг. стара справа, старий процес, старий позов; старий скарб», blinder Hund «суп без жиринки, кава», bidder Hund!Розглянувши семантику ФО з компонентом Hund у сучасній німецькій мові, ми виокремили насамперед пряме, перенесене, стилістично забарвлене, нейтральне (загальновживане), метафоричне та експресивне значення, установили їхні лексико-семантичні різновиди та реконструювали систему образів.