Характеристика структурно-семантичних зв’язків у словотвірних гніздах на рівні ланцюжків і парадигм. Способи словотворення, за якими формуються деривати словотвірних гнізд з вершинними соматичними компонентами. Причини неоднорідності словотвірних гнізд.
Аннотация к работе
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукКлименко вивчала систему афіксального словотворення сучасної української мови та словотворчу структуру і семантику складних слів у сучасній українській мові; А. Грищенко досліджував морфемну структуру прикметника української мови (суфіксальний словотвір); Г.Щербатюк аналізувала однокореневі прикметники на-ний,-овий; О. Городенська аналізували питання морфеміки української мови; М.Кравченко вивчала словотвірну морфонологію української мови; процеси конструювання складних словотворчих одиниць і будова та реалізація суфіксальної підсистеми сучасної української літературної мови були предметом дослідницької роботи Є.Карпіловської; К. Городенська розробляла проблеми деривації синтаксичних одиниць; В. ґрещук висвітлював дериваційні закономірності у сфері українського відприкметникового словотвору; Т.Вільчинська розглядала семантико-словотвірну характеристику оцінних назв осіб в українській мові; Л. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на широкому фактичному матеріалі здійснено структурний і семантичний аналіз словотвірних гнізд із вершинним соматичним компонентом, визначено ступені продуктивності коренів-соматизмів; структурно-семантичні звязки схарактеризовано на синтагматичному і парадигматичному рівні; визначено ЛСВ вершин-соматизмів, що найчастіше актуалізуються в похідних одиницях, та найпоширеніші типи словотвірних категорій, репрезентантами яких виступають деривати аналізованих СГ; зясовано способи словотворення, за якими формуються деривати, мотиваційні ознаки твірних слів, що залучаються до дериваційних процесів; визначено типи лексико-семантичних співвідношень між похідними словами, кореляції фонетичного плану дериватів, морфонологічні перетворення твірних основ, особливості граматичних, номінативних та функціональних характеристик дериватів; визначено причини структурної й семантичної неоднорідності словотвірних гнізд із різними вершинами.У концептуальному плані ключове значення для розуміння процесів словотворення має поняття мотивованості - формально-смислової вивідності однієї одиниці (результативної, вторинної, похідної величини (деривата) з іншої одиниці (вихідної, твірної, мотивувальної, базової величини), які існують у системі словотвірної пари - найменшого компонента структурної організації СГ. Наявність у багатьох коренів (твірних основ) здатності до породження більшої за одиницю кількості похідних слів стала передумовою для вичленування нової серед одиниць, за допомогою яких здійснювалося дослідження дериватологічної системи мови, одиниці з комплексним характером - словотвірного гнізда (СГ). Віняр), нові СГ з ключовими словами сучасної доби, нові СГ з онімами в ролі вершин у сучасних українській і російській мовах, СГ з вершинами-новозапозиченнями в сучасних українській і російській мовах, СГ з вершинами-абревіатурами в сучасних українській і російській мовах, СГ з вершинами-неологізмами в сучасних українській і російській мовах розробляв О. СП з трьома (і більше) дериватами на ІІ ступені похідності нараховується шість, серед яких пять СП, до складу яких уходять по три деривати, і одна СП, яку творять пять похідних слів (напр., СП демінутива І ступеня голівка формують виключно суфіксальні деривати: два іменники - демінутиви ІІ ступеня голівоч-к(а) і голів-оньк(а) та прикметник голівч-аст(ий); демінутив І ступеня головка утворює найбільшу на другому ступені похідності структуру, обєднуючи 5 дериватів: три іменники (два суфіксальні демінутиви ІІ ступеня головоч-к(а) і голов-оньк(а) та один композит боj-е-головка), а також два суфіксальні прикметники головч-аст(ий) і головков(ий). І ступінь похідності складає 71 дериват (а) іменники (29 одиниць), б)прикменники (16 одиниць), в) дієслова (10 одиниць), г) прислівники (16 одиниць).СГ з вершиною голова, рука і нога визначаємо як структури з потужним словотвірним потенціалом і розгалуженою системою похідних лексем, які задовольняють потреби соціального угруповання у називанні обєктів навколишнього світу, оперативно реагуючи на його динаміку. Парадигматичну структуру СГ з соматизмами голова, рука і нога представляють: а) у СГ-голова - 32 структури; б) СГ-рука - 56 структур; в) СГ-нога - 19 структур. У дериватах аналізованих СГ найчастіше відбувається актуалізація: а)СГ-голова - ЛСВ1 вершинного компонента “частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок - вищий відділ центральної нервової системи”, рідше це відбувається з ЛСВ4 “керівник установи, обєднання, товариства, організації та її відділів” і ЛСВ2 - “орган тіла людини як орган мислення”; б) СГ-рука - ЛСВ2 вершинного компонента “кожна з верхніх кінцівок людини як знаряддя діяльності, праці”; в) СГ-нога - ЛСВ1 вершинного компонента “одна з двох нижніх кінцівок людини.