Теоретичні засади дослідження номінації колірного простору в сучасній лінгвістиці. Шляхи формування та класифікація одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва" в сучасній німецькій мові. Функції одиниць вторинної номінації у текстах.
Аннотация к работе
СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ «КОЛЬОРОНАЗВА» В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІРобота виконана на кафедрі німецької мови Інституту іноземної філології Херсонського державного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Солдатова Світлана Миколаївна, Херсонський державний університет, Інститут іноземної філології, кафедра німецької мови, завідувач кафедри. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Гамзюк Микола Васильович, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької мови, завідувач кафедри; кандидат філологічних наук, доцент Кудіна Олена Федорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра теорії і практики перекладу з німецької мови, доцент.Певний інтерес становить проблема формування одиниць вторинної номінації з компонентом “кольороназва” в сучасній німецькій мові, оскільки ці одиниці повязують знання про феномен кольору в цілому, його відображення в мові в кольороназвах і вторинні номінативні процеси, що відбуваються в німецькій мові. Дослідження ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові є актуальним тому, що воно дозволяє розкрити нову грань номінації обєктів, явищ, подій обєктивної дійсності за допомогою кольороназв, висвітлюючи водночас шляхи та лінгвокогнітивні механізми творення, культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць і їхній функціональний аспект, тобто номінативні, синтаксичні й прагматичні функції ОВН з компонентом “КН” у висловленнях та текстах сучасної німецької мови. · встановити основні шляхи творення досліджуваних одиниць й розкрити лінгвокогнитивні механізми семантичного трансформування (метафоричного й метонімічного переосмислення), задіяного у формуванні ОВН з компонентом “КН” сучасної німецької мови; Для досягнення поставленої мети й розвязання конкретних завдань було використано низку методів лінгвістичного аналізу: метод лінгвістичного спостереження й опису - для систематизації, класифікації та інтерпретації структурних, семантичних і функціональних властивостей ОВН з компонентом “КН”; метод компонентного аналізу - для встановлення семантичного обсягу й семантичних ознак КН, задіяних у формуванні досліджуваних одиниць; елементи методики концептуального аналізу - для висвітлення семантичної структури вторинних найменувань і розкриття лінгвокогнітивного механізму семантичного трансформування; метод аналізу за безпосередніми складниками - для встановлення словотвірної моделі складних ОВН з компонентом “КН”; метод контекстологічного аналізу - для визначення функцій аналізованих одиниць у висловленнях і текстах; кількісні методи - для визначення частоти та продуктивності ОВН з компонентом “КН” у сучасній німецькій мові. У дисертації розкрито особливості формування досліджуваних одиниць у німецькій мові; встановлено провідну роль кольороназви у створенні ОВН; уперше систематизовано корпус досліджуваних одиниць за структурними й семантичними ознаками; визначено основні різновиди цих одиниць з позиції їхньої культурно-національної специфіки; вперше проведено аналіз номінативних, синтаксичних та прагматичних функцій ОВН сучасної німецької мови з компонентом “КН” у висловленні та тексті.До основних способів номінації належать: 1) словотворення, тобто утворення нової мовної одиниці за певними словотворчими моделями з урахуванням загальних граматичних класів; 2) семантична транспозиція, тобто утворення номінативної одиниці шляхом трансформації наявної одиниці мови, при цьому матеріальний вигляд одиниці не змінюється, зявляються лише нові значення; 3) синтаксична транспозиція, у результаті якої морфологічні засоби вказують на зміну синтаксичних функцій при збереженні лексичного значення; 4) запозичення іншомовних номінативних одиниць (В.М.Телія, Д.М.Шмельов). Унаслідок складних психічних операцій абстрагування, узагальнення та фіксування колірної ознаки певних обєктів та явищ позамовної дійсності, що мають постійну або відносно стійку колірну характеристику (H.Altmann, H.Gipper), кольори було представлено у мові певними номінативними одиницями - кольороназвами. Встановлено, що основними шляхами створення ОВН у сучасній німецькій мові є семантичне трансформування мовних одиниць, до яких належать: 1) кольороназви, 2) вільні словосполучення та речення з компонентом “КН”, 3) словосполучення термінологічного характеру з компонентом “КН”, 4) крилаті вислови з компонентом “КН”, 5) усталені порівняння з компонентом “КН” і 6) деривати з компонентом “КН”. Основою семантичного трансформування, в результаті якого формуються ОВН з компонентом “КН”, стають такі макрокомпоненти семантичної структури КН: 1) денотативне значення КН, тобто колір, в якому виділяють колірний тон, яскравість і насиченість, 2) конотативний компонент значення КН й 3) символіка кольору.