Представлені результати дослідження концепту "працювати" за пам’ятками мови та літератури епохи ранньої середньовічної Іспанії в аспекті сучасного перекладу. Сильні та слабкі сторони іспанського національного характеру, що формувався під час Реконкісти.
Аннотация к работе
Семантична трансформація концепту «працювати» в історії іспанської мови та суспільства (аспекти сучасного перекладу)Евристичний вектор нашого дослідження зорієнтовано на історичний аспект системи понять, що належать до концепту “працювати”, з метою виокремлення національної своєрідності мовного прочитання картини світу, яка певним чином синтезує характеристики позамовної дійсності - складної, різноманітної і багатогранної, а це, безумовно, викликає особливий інтерес перекладознавців. Реальна життєва ситуація спричинила появу середньоіспанського ganar (987 р.) раніше слова labrar (1140 р.), пов’язаного з давнішим labor (1030 р.), що виводиться від латинського labor “напруга зусилля, праця, робота; працьовитість, старанність; діяння, діло, подвиг; труднощі, біди, мука, страждання; хвороба; тяжкість”, спорідненого з грецьким XAPPAVM “хапаю, беру”, Xayvpov “здобич”, давньоіндійським labhate “утримує”, готським arbaips “робота, праця; нестатки”, давньоверхньонімецьким arabdt(e) “робота”, давньоісландським efidi, давньоанглійським earfod(e), давньофризьким arbed, литовським lobis “володіння” та більш віддаленими праслов’янським *orbota “робота; неволя”, *orbъ “раб”, прагерманським *arb “посиротілий, сирота”, що продовжують індоєвропейську лексему *orb o “знедолений; незаможний; сирота; спадщина; раб, праця раба” [6, с. Так само середньоіспанське ganar фіксується раніше від лексеми trabajar із значенням “працювати насилу” та лексеми obrar (1140 р.), що повязується з латинським operari “працювати, трудитися; служити; діяти; чинити; творити; здійснювати”, похідним від іменника opus (operis) “праця, труд; діяльність; дія, результат дії; зусилля, напруга; робота; ручна праця; твір”, що зближується з ops “сила, влада, могутність; здоров’я; багатство; допомога, захист, Богиня достатку, родючості; (букв.) достаток”, спорідненим з давньоіндійським apah “робота”, apas “релігійний акт”; apas “праця”, apnas “майно, багатство, праця”, хетським hap “бути в достатку”, happar “ціна, вартість, торгівля”, happines “багатіти”, happinant “багатий”, happinahh “робити багатим” та більш віддаленими давньоісландським afa, efna “робити”, давньоверхньонімецьким uoben (< *objan) “виконувати, розпочинати роботу; практикувати”, uoba “свято, святкування”, середньоверхньонімецьким uop “сільське господарство; ужиток; звичка”, давньонижньонімецьким obian “святкувати”, давньоанглійським afnan, efnan “робити, виконувати”, що продовжують індоєвропейське *ep-, *Hop-r/n “добро, багатство, майно” [6, с. Тут, зокрема, відзначаються семантичні процеси звуження значення дієслова laborar (“працювати”, “робити” “обробляти землю” > “обробляти землю”) та розширення значення дієслова travailler (“працювати важко”, “мучитися” > “працювати”, “робити”). Власне і лексикографічні джерела фіксують подібний процес переосмислення в багатозначній структурі сучасного іспанського слова trabajar 1. vi: 1) “працювати”, “трудитися”; 2) “працювати”, “служити” (ким-небудь); 3) “докладати зусиль”, “намагатися”; “домагатися” (чогось); 4) “давати плоди” (про землю, рослину); “плодоносити”; 5) “працювати”, “діяти”, “функціонувати” (про механізм і т. ін.); 6) “виступати, грати (у театрі)”; 7) (арго) “красти”, “крастися”; 2. vt: 1) “обробляти”, “оздобляти”; “виробляти”; 2) “обробляти” (землю); 3) “вивчати” (що-небудь), “займатися” (чим-небудь); “вправлятися” (у чому-небудь); 4) “мати справу”, “працювати” (з чим-небудь); 5) “клопотати” (у будь-якій справі); 6) “обїжджати” (коня); 7) “турбувати”, “тривожити”; 8) “мучити”, “приносити страждання” [8, с.