Аналіз агентивно-професійних найменувань металургійної термінології в загальній системі української мови. Дослідження особливостей семантичної та словотвірної структури української металургійної лексики та її місця у системі технічної термінології.
Аннотация к работе
Семантична та словотвірна структура агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертація виконана на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Левун Ніна Віталіївна, кафедра української мови Дніпропетровського національного університету. кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Симоненко Людмила Олександрівна, Інститут української мови НАН України. Захист відбудеться “29” листопада 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м.В українському мовознавстві були обєктом системного дослідження біологічна (Л.О. Актуальність дослідження полягає в тому, що до цього часу в українському мовознавстві не було цілісного та всебічного аналізу агентивно-професійних найменувань металургійної термінології, що пояснюється відсутністю до 1991 року мотивованого державного замовлення взагалі на українську термінологію. Розгляд агентивно-професійних назв зумовлений, перш за все, практичними потребами суспільства, оскільки металургійна термінологія, до складу якої входять і найменування осіб за професією, функціонує зараз як природно сформована система, яка визначається великою невпорядкованістю, що вимагає подальшої роботи над упорядкуванням, стандартизацією та нормалізацією терміноодиниць, які відповідатимуть усім міжнародним стандартам. Матеріалом для дослідження послужили понад 600 агентивно-професійних найменувань, зафіксованих у перекладних, тлумачних загальномовних і галузевих словниках, енциклопедіях, довідниках та класифікаторах професій, у науковій фаховій літературі, періодичній пресі. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві на основі широкого за обсягом матеріалу здійснена спроба комплексного дослідження агентивно-професійних найменувань металургійної терміносистеми з притаманною їй структурою словотвірної семантики, способів словотвору та способів номінації, спрогнозовані тенденції подальшого розвитку й запропоновані шляхи її унормування, уніфікації та стандартизації.У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність дослідження, визначається його мета й завдання, основні методи аналізу, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи.Проблема системної організації сучасної української наукової термінології, зокрема найменування осіб за професією та видом діяльності металургійної термінолексики, включає в себе фпоняття “внутрішня форма” і “мотивованість”. У досліджуваній нами термінолексиці більша частина однослівних найменувань осіб за професією та видом діяльності має повну мотивованість, наприклад: автогенник, апаратник, бункерувальник, вагонетник, горновий, доменщик, конверторник, ливарник, люковий, мартенник, прокатник, форсунник, чавунник та ін. Часткову мотивованість терміни мають в тому випадку, коли вони довантажуються новим відтінком значення, наприклад бандаж - “пластмасова стяжка, яка натягається на електронно-променеву трубку” від бандаж - “повязка, хірургічний пояс для підтримки відповідних частин тіла у нормальному положенні”. Гайди, на базі яких виділяємо лексико-тематичні групи агентивно-професійних назв, в основу найменування яких покладено такі мотивувальні ознаки: 1) назва основної виробничої дії: плавильник (витопник), пробувальник, чистильник, спікальник, сушильник, задувальник, нагнітальник (нагнітач), шліфувальник, відливальник, виливальник, гартувальник (гартівник), варник (варильник), волочильник, коваль, нагрівальник (підігрівальник), правильник (виправляч), укладальник (укладач), рубач, набивальник (набивник, набивач), роздільник, розливальник, розчиняльник, ливарник, обпилювач (обпиловщик), охолодник (охолоджувач), намотувальник, значильник (мітчик), промивальник, зварник (зварювач) та інші; Тематичне членування досліджуваної термінології дозволяє встановити місце кожного терміна у терміносистемі, виявити сукупність звязків та відношення між термінами тієї чи іншої лексико-тематичної групи, а також простежити логічну та лінгвістичну системність агентивно-професійних найменувань металургійної термінології.Комплексне дослідження агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики з погляду походження і джерел формування, складу і структури, особливостей функціонування і унормування дозволяє констатувати: металургійна термінологія, зокрема її найменування осіб за професією та видом діяльності, пройшла певний етап становлення, який був повязаний із загальним розвитком усієї української термінології та потребами суспільства.