Семантична структура речень із предикативами емоційного стану в сучасній українській мові - Автореферат

бесплатно 0
4.5 168
Семантична структура речень із предикативами емоційного стану: характеристика предиката. Зв’язок емоційного стану й оцінки. Засоби, за допомогою яких мова репрезентує причинову зумовленість емоційних станів. Взаємодія дескриптивної та оцінної структур.


Аннотация к работе
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЕДИКАТИВАМИ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІРобота виконана на кафедрі української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - академік АПН України, доктор філологічних наук, професор Кононенко Віталій Іванович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри загального і порівняльного мовознавства. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Іваницька Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри методики філологічних дисциплін; Захист відбудеться 28 жовтня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.Речення як багатопланова мовна одиниця в сучасній лінгвістиці досліджується в різних аспектах, однак одним із провідних залишається напрям, започаткований у 60-80-их роках ХХ століття, коли відбувся перехід від зясування формальної організації синтаксичних одиниць до аналізу їх семантики, зокрема відношення речення до позамовної ситуації, що ним позначена (Н.Арват, В.Брицин, І.Вихованець, К.Городенська, Н.Гуйванюк, С.Єрмоленко, А.Загнітко, Н.Іваницька, В.Кононенко, М.Плющ, В.Русанівський, К.Шульжук; Т.Алісова, Й.Андерш, Н.Арутюнова, В.Богданов, В.Гак, Г.Золотова, О.Падучева, Ю.Степанов, Н.Шведова та ін.). При дослідженні семантичної структури речення вихідною точкою може бути вивчення її центрального компонента - предиката, оскільки саме він зумовлює наявність інших компонентів і визначає їх семантичні функції. Звернення до предикативів зумовлене тим, що вони як центральна ланка предикатів стану можуть дати найбільш повну інформацію про семантику цих предикатів, їх валентність, здатність формувати речення. До них, зокрема, належать питання семантичної організації речень із предикативом та інфінітивом і речень із предикативами емоційного стану, що включають локативний компонент. Вибір речень із предикативами, які виражають значення емоційного стану, мотивований тим, що на сучасному етапі розвитку науки про мову у звязку з уведенням у фокус лінгвістичного розгляду “феномена життя, у центрі якого знаходиться людина з усіма її психічними “складовими” і станами, формами соціального існування та культурної діяльності”, помітно зріс інтерес до вивчення специфічних способів і засобів, за допомогою яких мова репрезентує внутрішнє, у тому числі емоційне, життя особистості.Проведений аналіз дав змогу виявити низку ознак, характерних для досліджуваних предикатів: безпосередній звязок з часом, який передбачає, що емоційний стан займає відрізок на темпоральній осі, охоплюючи цей відрізок, триває упродовж усього проміжку часу і не членується на окремі випадки, має місце у будь-якій точці часового відрізка, не може від нього абстрагуватися; статичність, що виявляється у незмінності емоційного стану протягом періоду його існування; фазовість (у кожний окремий момент часу існує окрема фаза стану, а не стан у цілому); неконтрольованість; орієнтованість на субєкт. Таким чином, перцептивний і ментальний акти є “посередниками” у процесі каузації стану і вибудовують разом з ним причиновий ланцюг, у якому кожна дана ланка каузує наступну (сприйняв певну ситуацію > осмислив її і дав їй оцінку > відчув емоційний стан). У висловленнях про емоційні стани фігурують два аксіологічних обєкти: емоційний стан і причина емоційного стану. Другий розділ - “Семантична структура речень із предикативами емоційного стану: типологія” - присвячено аналізу семантичної організації досліджуваних речень, які за формальними показниками поділено на три групи: речення з предикативом емоційного стану, речення з предикативом емоційного стану та інфінітивом, речення з предикативом емоційного стану і локативним прислівником або прийменниково-відмінковою формою імені з локативним значенням.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?