Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.
Аннотация к работе
Семантична структура фразеологічних одиниць з рослинним компонентом Baum Зміст Вступ 1. Дослідження фразеологічного фонду мови 1.1. Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. 1.3 Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. 1.4 Фразеологічна семантика Висновки до першого розділу. 2. Опираючись на звязку із загальнозначущими для носіїв тієї або іншої культури шляхи значеннєвої комунікації, фразеологізм переборює в достатній мері строго дотримуване на рівні лексем і їхніх організованих сполучень, використовуваних у мови, співвідношення між кількісним обсягом елементів висловлення й значимим змістом, що значиться в ньому. Народжуючись спочатку під пером письменника, публіциста, у вустах політика або, нарешті, у повсякденному людському побуті як результат схоплювання в обмеженому словесному утворенні якихось рис, відносин, властивих навколишньому світу, вони здобувають статус фразеологічності при дотриманні обовязкової умови їхнього включення в коло всіма вживаних мовних одиниць. До такого роду явищ у сфері фразеології ставляться, наприклад, соматичні фразеологізми. Таке положення соматичних лексем у фразеологічному фонді мови опирається на їхнє особливе місце у властивій тій або іншій культурі формах емоційно-оцінного й інтелектуального освоєння навколишньої людини дійсності. Звідси випливає мета даної роботи: · виявити на основі аналізу соматичних фразеологізмів з компонентом «Baum» лексико-семантичні групи, опираючись на доступні для виділення в структурі значення даної знаменної лексеми тридцятилітні; · простежити, наскільки це дозволить зробити наявний у нашім розпорядженні емпіричний матеріал, варіативність в окказиональному і узуальному вживанні даних фразеологічних одиниць. У здійсненні поставленої мети і завдань нам оведеться звернутися до накопиченого в науці багатому досвіду, представленому роботами И.И. Чернишовій, А.В. Куніна, А.Д. Райхштейна, Н.М. Шанского, В.В. Виноградова, Н.Н. Амосовой, В.Г. Гака, А.Г. Назаряна й інших. А.В. Кунін сутність фразеологічності визначає через поняття стабільності, під якою він розуміє наступне: «Фразеологічна стабільність - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектам фразеологічних одиниць, що обумовлює їхня відтворюваність у готовому виді й тотожність при узуальних і окказиональних змінах»[4,18]. Таку роздільнооформленністю, тобто роздільнооформленість змінних сполучень слів, Кунін слідом за А.И. Смирницким називає роздільнооформленістю першого ступеня.