Розподіл за лексико-семантичними підкласами всі іменники, прикметники та дієслова, використані у фразеологізмах. Основні принципи відбору словосполучень до фразеологічного словника, враховуючи наявність стабільного зв’язку між компонентами цих сполучень.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Захист відбудеться “16” квітня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м.Саме ця складність є причиною невирішеності низки питань, які, незважаючи на інтенсивність досліджень у фразеології в другій половині ХХ століття, викликають постійний інтерес мовознавців. “Класичними” питаннями залишаються: визначення обсягу фразеології та її одиниць, створення дієвих та обєктивних класифікацій фразеологізмів, зясування природи фразеологічного значення і т. ін. Таким чином, АКТУАЛЬНІСТЬ теми зумовлена необхідністю встановити певні обєктивні критерії визначення обсягу фразеології, що відповідає потребам практичної лексикології та лексикографії. Відповідно до мети роботи були поставлені такі ЗАВДАННЯ: Визначити частоту вживання іменників, прикметників і дієслів у складі ФО. Частота вживання ЛСП у фразеології залежить не лише від частоти вживання цього ЛСП в літературі; у фразеології спостерігається перевага одиниць певних ЛСП при утворенні ФО.Незважаючи на те, що їх кількість постійно зростає, ґрунтовне вивчення теорії фразеології почалося лише з кінця ХІХ століття. Уперше термін “фразеологія” для позначення вчення про звороти вжив Ш. Баллі. До 30-их років ХХ століття фразеології приділяли увагу лише при дослідженні семантики, синтаксису, словотвору. Виноградов, праці якого стали основоположними і сприяли особливо активному дослідженню проблем фразеології в радянській (у тому числі українській) лінгвістиці, досягнення якої в цій галузі не викликають сумніву. Визначення “фразеології” як окремої лінгвістичної дисципліни, а не одного з розділів лексикології знаходить своє обґрунтування лише у 60-80-і роки ХХ століття з виникненням нових підходів та методів у дослідженні (М.Ф.Для порівняльного аналізу функціонування лексичних одиниць та їх ЛСП у фразеологічному словнику і художньому тексті обрано 2200 ФО з “Немецко-русского фразеологического словаря” Л.Е. Обєктом дослідження обрано іменники, дієслова і прикметники, вжиті у складі досліджуваних ФО, оскільки саме ці три частини мови є провідними класами слів. Досліджувані одиниці (у нашому випадку слова, їх ЛСП і ФО) та їх властивості, як і інші обєкти дійсності, можуть кількісно повторюватися в певному мовленнєвому ланцюгу, що дозволяє вести за ними такі кількісні спостереження: частота вживання слів та їх ЛСП у фразеологічному словнику і в тексті, частота вживання певних ФО у тексті, обсяги ЛСП (кількість одиниць), обсяг сполучуваності слова або ЛСП (кількість синтагматичних партнерів), частоти вживання синтагматичних партнерів та інше. Частотні характеристики є важливими при вивченні мовних явищ і слугують вихідними даними для глибшого статистичного аналізу, який може довести домінування певного феномену, виявити особливості співвідношень тих чи інших одиниць.Нами також запропоновані власні семантичні класифікації іменників, дієслів і прикметників, які полегшують дослідження кількісних характеристик слів у складі ФО та особливостей їх сполучуваності в художньому тексті. 1254 іменники, вжиті в складі 1809-и фразеологізмів 2232 рази, ми розподілили на основі першого значення, зафіксованого в словнику Duden, за 27-ома ЛСП. Середня фразеологічна продуктивність іменників (2) в німецькій мові дорівнює частці від поділу загальної кількості фразеологічних слововживань усіх іменників на загальну кількість цих іменників. На основі цих розрахунків можемо виділити зони фразеологічної продуктивності іменників і здійснити відповідний кількісний аналіз: 1 зона: малопродуктивні іменники (фразеологічна продуктивність - 1): „Fresse“, „Daumen“, „Leber“ та інші. У багатьох ЛСП можна побачити антонімічні пари, тобто іменники, які мають серед загальної кількості досліджуваних одиниць антоніми - слова, що протиставляються за найбільш загальною та істотною для їх значення семантичною ознакою, причому знаходяться на крайніх точках відповідної лексико-семантичної парадигми („Courage“ - „Angst“, „Recht“ - „Unrecht“, „Mann“ - „Frau“, „Leben“ - „Tod“ та інші).Словники - спосіб організації та вираження лексичного складу мови, а актуалізація одиниць лексичного рівня, зафіксованих у словнику, здійснюється в тексті. Текст та словник повязані між собою як мовлення і мова, що не може не відбитися на слові.