Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань обвинувачення у двох сферах функціонування: судовій і побутовій на матеріалі сучасної англійської мови. Конфліктна ситуація як основа ситуативної зумовленості функціонування висловлювань обвинувачення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі іноземних мов природничо-математичних спеціальностей Волинського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Шевченко Ірина Семенівна, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. кандидат філологічних наук, Шило Вікторія Вікторівна, викладач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Захист відбудеться “26” березня 2010 р. о 10 год на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.Сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються поглибленим інтересом науковців до проблем міжособистісного спілкування комунікантів, закономірностей їх мовленнєвої поведінки в різних комунікативних ситуаціях, аналізу впливу позамовних чинників на реалізацію мовних одиниць та на особливості комунікативно-функціональної й прагматичної організації висловлювань (Т. Г. Предметом вивчення лінгвістів були окремі аспекти висловлювань обвинувачення: досліджувалися структурно-семантичні, когнітивно-прагматичні та лінгвокультурні особливості висловлення-звинувачення в сучасному німецькомовному художньому дискурсі (А. А. Рефероване дослідження заповнює деякі суттєві прогалини в цій проблематиці, оскільки вивчення семантичних, комунікативно-функціональних та дискурсивних особливостей висловлювань обвинувачення на матеріалі англійської мови ще не було предметом окремого дослідження. Для розвязання поставлених завдань використано комплексну методику дослідження, що включає такі методи: контексто-ситуативний - слугував для дослідження антропологічних ознак висловлювань обвинувачення; описовий - застосовано для виявлення формальних, семантичних та функціональних характеристик висловлювань обвинувачення; структурно-семантичний - уможливив установлення основних семантико-синтаксичних моделей та семантичних типів реалізації значення обвинувачення; елементи кількісного аналізу дали змогу виявити частотні характеристики лексико-синтаксичних засобів реалізації обєкта дослідження; актомовленнєвий та опозиційний методи сприяли визначенню місця висловлювань обвинувачення в різних таксономіях мовленнєвих актів і дослідженню стратегій та тактик комунікантів у ситуації обвинувачення; метод словникових дефініцій і компонентний аналіз сприяли виявленню основних сем, що входять до семантичної структури лексичних одиниць зі значенням обвинувачення, та моделюванню лексико-семантичного поля обвинувачення. Особистий внесок дисертанта полягає у створенні типології висловлювань обвинувачення на основі різних критеріїв; у систематизації вербальних одиниць обвинувачення в термінах лексико-семантичного поля; у встановленні типових семантико-синтаксичних та семантичних типів реалізації висловлювань обвинувачення; у дослідженні семантичних і функціональних особливостей висловлювань обвинувачення в судовій та побутовій сферах функціонування.Від ступеня емоційної напруженості залежить інтенсивність значення обвинувачення, градуальний характер якого представлений такими варіантами (від найсильнішого до найслабшого): власне обвинувачення > обвинувачення у формі осуду > обвинувачення у формі докору > обвинувачення у формі несхвалення. Для офіційної сфери функціонування висловлювань обвинувачення типові раціональні, а також низькоемоційні конфліктні ситуації обвинувачення, що реалізуються в суперечці, яка має юридичний характер. У другому розділі дисертації - “Висловлювання обвинувачення в комунікативно-прагматичному та дискурсивному аспектах” - установлено прагматичний потенціал прямих та непрямих мовленнєвих актів обвинувачення; проаналізовано дискурсивні особливості висловлювань обвинувачення: визначено основні стратегії й тактики комунікантів, марковані соціолінгвальними чинниками. Прямі мовленнєві акти (МА) обвинувачення характеризуються відповідністю іллокутивної сили обвинувачення та лексико-граматичної структури висловлювання, у яких експлікуються слова зі значенням обвинувачення.