Місце абстрактного іменника в ієрархічній лексичній опозиції гіперо-гіпонімічного типу. Комплексний аналіз укладеного корпусу прикладів абстрактних іменників. Дослідження взаємозв"язку конкретного та абстрактного значень у функціонуванні слова.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАНауковий керівник: доктор філологічних наук, професор ПОМІРКО Роман Семенович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри французької філології Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент ПОПОВИЧ Михайло Михайлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, МОН України, завідувач кафедри французької мови кандидат філологічних наук, доцент КАГАНОВСЬКА Олена Марківна, Київський національний лінгвістичний університет, МОН України, доцент кафедри французької філології Захист відбудеться 23 травня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Саме до таких явищ належать абстрактні імена, які перебувають у точці перетину мови, мовлення й думки, унікальної здатності людини до узагальнення. Стилістичний аспект функціонування абстрактних іменників множини російської і французької мов вивчає Е.Х. Хабібуліна. Тема дисертаційного дослідження охоплює абстрактні іменники французької мови, становлення та функціонування яких досліджено в динамічному розвитку. Актуальність обраної теми визначено потребою часу, оскільки саме тепер спостерігається кульмінація розвитку абстрактних іменників, динаміка процесів їх категоріальних транспозицій, конденсування думки та щільність міжрівневої мовної взаємодії. Мета роботи полягає у визначенні релевантних ознак абстрактних іменників французької мови в процесі становлення її функціональних норм.Один із перших кроків в опрацюванні цієї проблеми полягає, на наш погляд, в розгляді місця абстрактних імен в теорії знака і значення, що дало нам змогу зробити такий висновок: визначальним критерієм визначення абстрактних і конкретних імен є когнітивний чинник, який спричинює виникнення у мовця асоціації між предметом і словом. Огляд мовознавчих робіт, в яких порушували проблеми класифікації іменників, дав змогу виявити їх недостатній характер з огляду на проблему співвідношення імен абстрактних/конкретних і теорії референції. Ця абстракція може бути різноступеневою залежно від того, чи іменник є більш загальним чи менш порівняно з іншим іменником. Аналіз творів преціозної літератури дав змогу розглянути мовний спектр преціозності та дійти таких висновків: мова є надто вишуканою; речення довгі, багаті на прислівники, відносні займенники, суперлативи, а також на абстрактні іменники, гіперболи, метафори та метонімії. Вожла, ми згрупували їх так: абстрактні іменники, які до 1660 р. мали чоловічий рід; абстрактні іменники, які до 1660 р. мали жіночий рід; іменники, що не мали фіксованого роду наприкінці XVII ст.У дисертаційному дослідженні здійснено семантичний та функціональний аналіз абстрактних іменників французької мови. Виникнення такої думки спричинене аналізом поняття абстракції з огляду на місце, яке займають субстантиви в ієрархічних лексичних опозиціях гіперо-гіпонімічного типу. Абстракція, розглянута через вертикальний зріз лексики може бути різноступеневою залежно від того, яким рівнем узагальнення володіє іменник. Конкретними є іменники, референти яких сприймаються як матеріальні (fonctionnaire, §ГOLLЕЕGUE, pomm. Абстрактними є іменники, референти яких сприймаються як нематеріальні.