Умови формування географічних термінів і природа їх семантики у зв"язку з позамовними чинниками та паралелями з інших говірок і мов. Ареальне поширення окремих географічних термінів зі специфічною для української мови семантикою на Кіровоградщині.
Аннотация к работе
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛІ КІРОВОГРАДЩИНИ)Робота виконана на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ЛУЧИК ВАСИЛЬ ВІКТОРОВИЧ, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра української мови, завідувач. кандидат філологічних наук, доцент СКЛЯРЕНКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра філологічних дисциплін початкового навчання, доцент. Захист відбудеться 22 червня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.01 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: м.Останнім часом у словянському й, зокрема, в українському мовознавстві посилився інтерес до структури й семантики слів у межах окремих тематичних груп. Обєктом вивчення обиралася й обирається насамперед лексика тих сфер, які є найактуальнішими для людини і в яких найповніше збереглися мовні одиниці різних зрізів: назви рослин, тварин, осіб, предметів побуту тощо. Однак до завдань цього дослідження не входило синхронічне вивчення семантичної структури ГТ, до того ж, у ньому не розглядаються ті загальні назви географічних обєктів (далі ГО), які не відбиті в місцевій гідронімії. Зазначені природно-географічні та суспільно-історичні умови позначилися і на місцевій ГТ, яка є надзвичайно багатою та різноманітною за формою і змістом (пор., приміром, близько 970 одиниць у "Словнику географічних термінів Волині", укладеному О.Данилюк, і понад 1780 лексем та їхніх варіантів у "Словнику народних географічних термінів Кіровоградщини", виданому Т. Виходячи з того, що основна мовна й, особливо, позамовна інформація відбивається в семантичній структурі (сукупності сем) ГТ різних лексико-семантичних груп (далі ЛСГ), предметом дослідження в дисертації обрані виявлені в місцевій географічній лексиці семи, які формують семантичні особливості зафіксованих ГТ (найповніше вони представлені в згадуваному "Словнику народних географічних термінів Кіровоградщини").На наявність рослинності вказують семи: "рівнина, вкрита травою" і "рівнина, поросла лісом", які виражають неспоріднені лексеми берег, долина, луг, луки, низовина. Лексема долина в семантичному полі "рівнина", крім розгляданої семи "рівнина, вкрита травою", репрезентує "розташованість на березі річки", "розташованість у неглибокій западині", "рівна місцевість між двома підвищеннями", які, за винятком загальнонародного "рівнина в западині", демонструють місцеві семантичні особливості. Ознака "місце розташування рівнини відносно інших ГО" відбита в семах "рівнина на підвищенні", "рівнина в низині", "рівнина в неглибокій западині", "рівнина біля річки", які, у свою чергу, передаються понад 25 ГТ. Одну з підгруп аналізованих тут ГТ становлять назви лісу за розташуванням відносно інших ГО: а) ГТ, які називають ліс, розташований біля географічного обєкта - "ліс на підвищенні", "ліс біля річки" (луг), "ліс в низині" (часто вони є результатом семантичного переходу "луг"«"ліс"), "ліс у яру" (байрак); б) ГТ, які характеризують ліс з переважанням певних ГО: "ліс з ярами" (виярок) "ліс із горбами"(горбуняк). Характеристику рельєфу в лісі передають семи "горб у лісі", "низина в лісі", "яр у лісі", "заболочене місце в лісі".